Ворошиловград (кінообкладинка)

-39%
Паперова книга
Немає в наявності
Special Price 104 ціна ЄКЛУБ КРАЩА ціна Regular Price 170
Доставка
від 0
Nova Poshta
Нова Пошта
від 0 до 69 грн
на відділення
69 грн
для замовлень від 799 грн
безкоштовно

в поштомат
65 грн
для замовлень від 599 грн
безкоштовно
UkrPoshta
Укрпошта
від 0 до 45 грн
на відділення
45 грн
для замовлень від 399 грн
безкоштовно

в поштомат
45 грн
для замовлень від 399 грн
безкоштовно
Meest
Meest Пошта
від 0 до 52 грн
на відділення
52 грн
для замовлень від 499 грн
безкоштовно
Оплата
Післяплата, карткою
Money
Післяплата
на пошті при отриманні замовлення
visa
mastercart
Картою
оплата картою на сайті
Автор Сергій Жадан
Видавництво Видавництво «КСД»
Рік видання 2018
Мова Українська
Показати все

Анотація "Ворошиловград (кінообкладинка)", Сергій Жадан

Це мала бути коротка подорож – провідати брата, який тримав бензоколонку в донбаських степах. Та, опинившись у місті свого дитинства, Герман мало не назавжди влипає в тутешній пейзаж. Брат зникає, на його бізнес зазіхають місцеві мафіозі, старі друзі мають дивні справи… Гєра має визначитися із хиткою реальністю, минулим, що владно ввірвалось до його життя, та майбутнім, щодо якого є певні сумніви…

У цьому романі є все: цигани, рейдери, степ, занедбані будівлі, нескінченні дороги, футбольні баталії, друзі юнацтва, жінки, секс, алкоголь, спогади про мрії дитинства та, звичайно, джаз. Бо, як каже герой, потрібно слухати музику, яку любиш. Тільки не давати чужим свої навушники.

"Ворошиловград (кінообкладинка)" - це захоплива історія про повернення у рідне місто, яка переплетена зі скупченням дивних та небезпечних подій. Автор, Герман, вирішує провідати брата в Донбаських степах, але його візит обертається непередбачуваним калейдоскопом пригод і труднощів.

Однією з переваг цієї книги є її живописність та атмосферність. Автор вдало передає атмосферу степового міста з його занедбаними будівлями, нескінченними дорогами та загадковими персонажами. Він майстерно описує місцевий колорит, а персонажі відрізняються неповторною індивідуальністю та глибиною.

Наряду з цим, у книзі присутній широкий спектр тем та сюжетних ліній - від боротьби з рейдерами до спогадів про мрії дитинства. Вона вдало поєднує елементи драми, детективу та міського роману, створюючи багатогранну і цікаву історію.

Автор Сергій Жадан також майстерно вплітає в текст музичні та культурні відтінки, що робить книгу надзвичайно живою та емоційно насиченою.

Даний твір - це захоплююча подорож у світ та реалії українського міста, яка не залишить байдужим жодного читача. Ця книга не лише розкриває таємниці рідного міста, а й пропонує глибокі думки про життя, дружбу, кохання та самореалізацію.

Рекомендуємо придбати книгу саме у мережі магазинів "Книгарня Є". Видання знаходиться у розділі сучасної української прози, так само як "Дім солі" Світлани Тараторіної.

Write Your Own Review
Ворошиловград (кінообкладинка)

Оцініть книжку вибравши відповідну кількість зірок

Якість книги

Цікавість книги

Ворошиловград (кінообкладинка) _16.11.2019 Багато подій і поворотів сюжету Роман «Ворошиловград» — моє друге знайомство із творчістю Сергія Жадана і трохи менш вдале, аніж перше (роман «Інтернат»). В центрі сюжету — 33-річний Герман, який мешкає у Харкові, але вимушений повернутися на рідну Донеччину. Там безслідно зник його брат, залишивши свою заправку без догляду. Події, наскільки я розумію, відбуваються ще до окупації. Головний герой, гуляючи вуличками рідного міста, пригадує дитинство та юність, але цей роман, хоч і просякнутий нотками ностальгії за батьківщиною і щасливими юними роками, не про це. Головному героєві доведеться зіштовхнутися із рейдерством, відстоювати себе, своїх друзів і захищати власність. Роман мені сподобався, в основному, першою своєю частиною — там де мова йде про батьківщину, юнацтво і футбол. Другу частину читати я вже себе змушувала — хотілося скоріше завершити книгу. Здається, надто багато всього автор наприкінці захотів вкласти в роман і від цього, як на мене, постраждали і атмосфера, і розвиток персонажів. Надто багато подій, поворотів сюжету і людей, без яких можна було б обійтися. Загалом непогано, але це не улюблений мій роман Жадана.
Ворошиловград (кінообкладинка) _17.12.2019 Довга, недовга подорож до брата З українським сучасним письменником я познайомився випадково. Просто, побачив у друга «The Anarchy in Ukr» і попросив почитати і ось вже після прочитання я свідомо вирішив купити «Ворошиловград». І залишився не розчарований, люблю душевні оповістки в стилістиці Жадана, так що віриш в написане. Історія нелегка та не й не настільки сумна, що не дає меланхолії охопити тебе повністю. Деякі колоритні моменти хочеться виділити як футбольні витівки та цигани. Історія переплітається що нинішніми реаліями в яких хочеться вірити в хепіенд, але водночас готуєшся до найгіршого. По класиці тут лунає часто-густо різна музика, яку так любить підкреслювати і відводити деяку їй роль автор, що в принципі не дивно, бо і сам він є музикантом. Також на здивування я дізнався, що в цієї книги є екранізація «Дике поле». Сама інтеграція як фото і обкладинки з кадрів кінофільму я не дуже поважаю, тому що на мій погляд екранізація і книга мають проводити якусь межу між собою, бо частенько вони не виходять якістю і сильною схожістю зі самою книгою. Екранізацію я планую найближчим часом глянути, хоча сильного враження від них не прогнозую. Та незважаючи на все це достойний вашої уваги роман, можете сміливо купувати її і робити свої висновки.
Ворошиловград (кінообкладинка) _26.12.2019 Повернення додому або музика Донбасу Якось так виходить, що вже третій відгук на книгу Жадана я пишу в потязі, і, здається, це найкраще місце для того, щоб відчути і зрозуміти майстра. Відчуття руху, розмов, запахів, нічних станцій, військових, студентів і пенсіонерів. Відчуття безмежності степу за плацкартним склом, стукіт колій, людей за вікном, які щось роблять, кудись поспішають, щось відчувають і не підозрюють, що ти слідкуєш за ними і намагаєшся вгадати їх настрій. Ці слова — не про книгу, а про настрій книги. Настрій постійного руху, затишку, алкоголю, різних людей, як за віком так і за соціальним станом.  Ворошиловград — історія передусім про всіх нас. Таких різних, жахливо прагматичних і непередбачуваних, ніжних і жорстоких.  Історія про любов до свого і його псування, про рух вперед і небажання змінюватись, про бажання дітей і любов в контрацептивах, про демократію і життя за поняттями, про любов до життя і зчесані кулаки, про віру в Бога і життя поза межею заповідей, про всіх нас і про нікого конкретно.    Історія про життя, для життя і заради життя, яка додасть вам кілька трупів, футбол, алкоголь, річковий мул, контрабанду, секс, закони, кордон, арматуру за спиною, любов, віру і джаз — загалом все те, що можна назвати музикою українських степів.
Ворошиловград (кінообкладинка) _26.02.2020

Несподівана справа у невизначеному просторі

Дивна історія та і книга загалом. Як сказала одна моя знайома: "Важко, важко і нічого не зрозуміло". Приблизно так все і є.

Сама оповідь досить негармонійна: деякі епізоди читати цікаво, з головою поринаєш у атмосферу невеликого провінційного містечка, але вже через декілька стрічок зустрічаєш таке, що голова йде обертом. Кілька історій читати було відверто огидно — хотілось закрити книгу і більше просто не розгортати.

Яскраві і гармонійні описи місцевості та людей межують із брутальною лексикою та і не набагато кращими вчинками головного героя. Герман — "незалежний експерт" (так написано на його візитці), молодий 33-річний чоловік, за освітою історик, але ніхто за покликанням та і займається незрозуміло чим (його ж слова).

Найбільше дратували протягом усієї книги його незрозумілі інтимні стосунки з різними жінками різного віку (деяких із них він взагалі бачив вперше в житті). І похорон Кочиної тещі (чи хто вона там йому), де всі розважались і пиячили, а Герман по-своєму розважався у темній ванній із доньками небіжчиці.

Історія про футбольну команду та їх нічна гра, на яку вони так довго їхали, чи не єдина мене по-справжньому захопила. Але тут реальність межує із чимось незрозумілим і вигаданим, бо, як виявилось, усі з ким Герман ніби-то зустрічався і розмовляв ще кілька днів тому, давно померли і він бачить їх могили на кладовищі. 

Навряд чи це місто справжнє, можливо, тут говориться про Ворошиловград, якого тепер просто не існує, а замість нього Луганськ. Загалом, це лише моє припущення. 

До то ж, нещодавно дізналась, що "Ворошиловград" додали у програму української літератури для 11 класу. Не знаю, чи добра це ідея? Сподіваюсь, роман не стане для школярів одним із тих багатьох творів, читати які безглуздо і не цікаво...