Увійти в інтернет-магазин
Нагадати пароль
/catalog/suchasna-ukrayinska-proza/voroshylovhrad-kinoobkladynka-/
На цей email буде вислано ваш пароль
або
Увійти
Увійти в інтернет-магазин
Зареєструватись за допомогою
або
Увійти
Ворошиловград (кінообкладинка)
Є в наявності
120 грн
108 грн
Купити

Швидка покупка

Ворошиловград (кінообкладинка)

Код товару: ІМ-00111943

Рік видання: 2018
Мова: Українська
Обкладинка: Тверда
Кількість сторінок: 320
ISBN: 9786171254039
Наявність ілюстрацій: Так
Формат: 135x205мм
Читати усі характеристики

Анотація

Це мала бути коротка подорож – провідати брата, який тримав бензоколонку в донбаських степах. Та, опинившись у місті свого дитинства, Герман мало не назавжди влипає в тутешній пейзаж. Брат зникає, на його бізнес зазіхають місцеві мафіозі, старі друзі мають дивні справи… Гєра має визначитися із хиткою реальністю, минулим, що владно ввірвалось до його життя, та майбутнім, щодо якого є певні сумніви…

У цьому романі є все: цигани, рейдери, степ, занедбані будівлі, нескінченні дороги, футбольні баталії, друзі юнацтва, жінки, секс, алкоголь, спогади про мрії дитинства та, звичайно, джаз. Бо, як каже герой, потрібно слухати музику, яку любиш. Тільки не давати чужим свої навушники.

Читати все

Сергій Жадан

Сергій Жадан – український поет, прозаїк, перекладач, есеїст. Письменник – одна з найчільніших постатей сучасного літературного процесу. Сергій Жадан належить до когорти українських авторів, яких найчастіше перекладають за кордоном – його твори можна почитати тридцятьма мовами. Письменник є автором романів «Ворошилоград», «Депеш Мод», «Інтернат», збірок оповідань «Біг Мак», «Месопотамія», поетичних збірок «Цитатник», «Ефіопія» та інших. Літературні твори Сергія Жадана відзначені багатьма національними та міжнародними нагородами. Жадан активно долучається до організації фестивалів та інших культурних подій, є учасником мультимедійних мистецьких процесів. Його тексти стають піснями українських та білоруських гуртів. Нещодавно за романом «Ворошиловград» Сергія Жадана розпочалися зйомки однойменного фільму.

Детально про автора
Рецензії
Ірина

Несподівана справа у невизначеному просторі

Дивна історія та і книга загалом. Як сказала одна моя знайома: "Важко, важко і нічого не зрозуміло". Приблизно так все і є.

Сама оповідь досить негармонійна: деякі епізоди читати цікаво, з головою поринаєш у атмосферу невеликого провінційного містечка, але вже через декілька стрічок зустрічаєш таке, що голова йде обертом. Кілька історій читати було відверто огидно — хотілось закрити книгу і більше просто не розгортати.

Яскраві і гармонійні описи місцевості та людей межують із брутальною лексикою та і не набагато кращими вчинками головного героя. Герман — "незалежний експерт" (так написано на його візитці), молодий 33-річний чоловік, за освітою історик, але ніхто за покликанням та і займається незрозуміло чим (його ж слова).

Найбільше дратували протягом усієї книги його незрозумілі інтимні стосунки з різними жінками різного віку (деяких із них він взагалі бачив вперше в житті).
І похорон Кочиної тещі (чи хто вона там йому), де всі розважались і пиячили, а Герман по-своєму розважався у темній ванній із доньками небіжчиці.

Історія про футбольну команду та їх нічна гра, на яку вони так довго їхали, чи не єдина мене по-справжньому захопила. Але тут реальність межує із чимось незрозумілим і вигаданим, бо, як виявилось, усі з ким Герман ніби-то зустрічався і розмовляв ще кілька днів тому, давно померли і він бачить їх могили на кладовищі. 

Навряд чи це місто справжнє, можливо, тут говориться про Ворошиловград, якого тепер просто не існує, а замість нього Луганськ. Загалом, це лише моє припущення. 

До то ж, нещодавно дізналась, що "Ворошиловград" додали у програму української літератури для 11 класу. Не знаю, чи добра це ідея? Сподіваюсь, роман не стане для школярів одним із тих багатьох творів, читати які безглуздо і не цікаво...

DocendoDiscimus
Повернення додому або музика Донбасу

Якось так виходить, що вже третій відгук на книгу Жадана я пишу в потязі, і, здається, це найкраще місце для того, щоб відчути і зрозуміти майстра.
Відчуття руху, розмов, запахів, нічних станцій, військових, студентів і пенсіонерів. Відчуття безмежності степу за плацкартним склом, стукіт колій, людей за вікном, які щось роблять, кудись поспішають, щось відчувають і не підозрюють, що ти слідкуєш за ними і намагаєшся вгадати їх настрій.
Ці слова — не про книгу, а про настрій книги.

Настрій постійного руху, затишку, алкоголю, різних людей, як за віком так і за соціальним станом.  Ворошиловград — історія передусім про всіх нас. Таких різних, жахливо прагматичних і непередбачуваних, ніжних і жорстоких.  Історія про любов до свого і його псування, про рух вперед і небажання змінюватись, про бажання дітей і любов в контрацептивах, про демократію і життя за поняттями, про любов до життя і зчесані кулаки, про віру в Бога і життя поза межею заповідей, про всіх нас і про нікого конкретно.
  
Історія про життя, для життя і заради життя, яка додасть вам кілька трупів, футбол, алкоголь, річковий мул, контрабанду, секс, закони, кордон, арматуру за спиною, любов, віру і джаз — загалом все те, що можна назвати музикою українських степів.
Андрій Сторожук
Довга, недовга подорож до брата

З українським сучасним письменником я познайомився випадково. Просто, побачив у друга «The Anarchy in Ukr» і попросив почитати і ось вже після прочитання я свідомо вирішив купити «Ворошиловград». І залишився не розчарований, люблю душевні оповістки в стилістиці Жадана, так що віриш в написане. Історія нелегка та не й не настільки сумна, що не дає меланхолії охопити тебе повністю. Деякі колоритні моменти хочеться виділити як футбольні витівки та цигани. Історія переплітається що нинішніми реаліями в яких хочеться вірити в хепіенд, але водночас готуєшся до найгіршого. По класиці тут лунає часто-густо різна музика, яку так любить підкреслювати і відводити деяку їй роль автор, що в принципі не дивно, бо і сам він є музикантом. Також на здивування я дізнався, що в цієї книги є екранізація «Дике поле». Сама інтеграція як фото і обкладинки з кадрів кінофільму я не дуже поважаю, тому що на мій погляд екранізація і книга мають проводити якусь межу між собою, бо частенько вони не виходять якістю і сильною схожістю зі самою книгою. Екранізацію я планую найближчим часом глянути, хоча сильного враження від них не прогнозую. Та незважаючи на все це достойний вашої уваги роман, можете сміливо купувати її і робити свої висновки.
Ольга Млиновська
Багато подій і поворотів сюжету

Роман «Ворошиловград» — моє друге знайомство із творчістю Сергія Жадана і трохи менш вдале, аніж перше (роман «Інтернат»). В центрі сюжету — 33-річний Герман, який мешкає у Харкові, але вимушений повернутися на рідну Донеччину. Там безслідно зник його брат, залишивши свою заправку без догляду.

Події, наскільки я розумію, відбуваються ще до окупації. Головний герой, гуляючи вуличками рідного міста, пригадує дитинство та юність, але цей роман, хоч і просякнутий нотками ностальгії за батьківщиною і щасливими юними роками, не про це. Головному героєві доведеться зіштовхнутися із рейдерством, відстоювати себе, своїх друзів і захищати власність.

Роман мені сподобався, в основному, першою своєю частиною — там де мова йде про батьківщину, юнацтво і футбол. Другу частину читати я вже себе змушувала — хотілося скоріше завершити книгу. Здається, надто багато всього автор наприкінці захотів вкласти в роман і від цього, як на мене, постраждали і атмосфера, і розвиток персонажів. Надто багато подій, поворотів сюжету і людей, без яких можна було б обійтися. Загалом непогано, але це не улюблений мій роман Жадана.


Реєструйся та будь першим,

хто дізнається про нові акції Книгарні "Є"!