Фелікс Австрія
| Автор | Софія Андрухович |
|---|---|
| Видавництво | Видавництво Старого Лева |
| Рік видання | 2024 |
| Мова | Українська |
| Кількість сторінок | 288 |
| Обкладинка | Тверда |
| Вага | 0.389 |
| ISBN | 9786176790822 |
| Формат | 135x205x20мм |
| Серія книг | Художня проза |
| Тип | Паперова книга |
| Наявність ілюстрацій | Ні |
| Перекладна | Ні |
Анотація "Фелікс Австрія", Софія Андрухович
Софія Андрухович у своєму найпопулярнішому романі «Фелікс Австрія» запрошує усіх читачів у мандрівку минулим. Події роману відбуваються за часів старенької доброї та щасливої Австо-Угорської імперії. Кінець XIX – початок XX століття, містечко Станіславів (сьогодні Івано-Франківськ).
Книга «Фелікс Австрія» розповідає історію двох головних героїнь: панянки Аделі та її подруги-служниці Стефанії. Їхні життя зв’язалися ще у ранньому дитинстві після мармулядової пожежі (відомої події в історії Івано-Франківська), у якій загинули батьки Стефи. Відтоді історії дівчат, їхнє існування сплелися наче стовбури двох дерев. Вони разом росли, дорослішали, мріяли любили та будували майбутні плани. Та настає момент, коли сплетені дерева перестають тягнутися до сонця і починають заважати один одному процвітати.
Читач, який «Фелікс Австрію» купив, отримує історію про згубну залежність від людини, про дружбу на межі любові та любов на межі ненависті. Роман також про нерівність між станами: «пані-служанка», нездійснені бажання та потребу у змінах. І все це на тлі атмосферного містечка епохи щасливої імперії. Колоритно, правдиво та досі життєво.
Роман «Фелікс Австрія» отримав схвальні відгуки від критиків та читачів. А у 2014 році Софія Андрухович за нього здобула дві престижні українські літературні премії: книга року BBC та премію Літакценту. Також за мотивами фільму знятий колоритний фільм «Віддана». 
«Викривлені стовбури долі»
Події у романі відбуваються у далекому минулому. Усе стається більш ніж сто років тому. Та ситуації, що їх переживають герої досить актуальні навіть сьогодні.
Крона життя золотоволосої Аделі тісно переплелася із чорноволосим обрамленням життя Стефки. Дві протилежності, які настільки сильно сплелися у танку життя, не можуть жити ні одна без одної, ні разом. Батько Аделі врятував Стефу після трагедії пожежі, забравши бідолашну до свого дому. Та дівчата настільки зблизилися, що стали ріднішими за сестер. Водночас Стефа виконувала роль служниці Аделі. Для неї це здавалося цілком нормальним, оскільки вона віддячувала за порятунок.
Взагалі події у творі написані самою Стефою, яка веде щоденник, де описує найважливіші події окремого періоду її життя. Ці описи надзвичайно колоритні, вони включають тодішній побут та звичні справи простої родини (найатмосфернішим мені видався опис повені).
Після смерті доктора Ангера, його донька Аделя вийшла заміж за Петра, таким чином Стефа залишилася прислужувати їм: прибирати по дому, готувати їсти (її смаколики цінували усі, бо на смак вони були божественними), займатися різноманітними дорученнями. Це було єдиним, що вдавалося робити Стефці ідеально. До того ж, доктор перед смертю приказав їй продовжувати піклуватися про Аделю (щонайменше вона його так зрозуміла), бо ж та сама не здатна «жити».
Тандем життя Аделі та Стефи трагічно обривається лише у фіналі твору…
