Анотація "Жизнєнні історії. Про буденне, любов і трохи солі", Софія Мокій
— Шо, може, хочеш жизнєнну історію? — бабуся Ніла, яка лікує головний біль маленькою чарочкою коньяку, а застуду настоянкою прополісу, розпочинала розмову про своє життя.
Як шістнадцятирічною грузила німецькі бомби на аеродромі біля села, а після війни в саморобній куртці з німецького прапора вступила в технікум і стала найкращою студенткою. Як примерзла спиною до стіни обледенілого гуртожитку, крала дрова з військової частини, зупиняла поїзд пляшкою самогону і вчилася виживати у бідності. І як її життя змінила перша любов. Любов у листах.
Це історія всього покоління «воєнної молоді», яке зустрічає нас на ґанках стареньких хат і обіймає втомленими, старечими руками. Встигнути б почути всі їхні жизнєнні історії…
Біографічна історія життя, яка передає всі труднощі, біль і випробування покоління «воєнної молоді».
Художньо обрамлені й літературно доповнені реальні історії із життя бабусі авторки Софії Мокій, але зі збереженням суті — життям, яким воно є насправді.
Читати все
Про книжку "Жизнєнні історії. Про буденне, любов і трохи солі"
«Жизнєнні історії. Про буденне, любов і трохи солі» – це книжка про життя молоді в повоєнний час після Другої світової війни. Роман розповідає про дівчину, що в підлітковому віці мала вантажити бомби біля села, а в роки після війни пішла здобувати освіту і стала однією з найкращих учениць, попри те, що старші покоління скептично ставились до здобуття освіти. Це історія виживання в світі бідності. А ще це прекрасна оповідь про першу любов, романтичного флеру якій додає те, що це історія любові в листах.
Книжка «Жизнєнні історії. Про буденне, любов і трохи солі» створена на межі з документальною прозою, адже авторка відтворює у книзі життя та історії своєї бабусі, місцями прикрашаючи їх і опрацьовуючи, проте не відходячи від життєвої правди. Роман зацікавить всіх, хто хоче зрозуміти, з якими викликами зіштовхувалась повоєнна молодь і що спільного є в нас з нашими бабусями й дідусями, які у свої юні роки пережили війну.
Книжка з’явилась у серії «Лабораторія фікшн», де на читачів чекає чимало життєвих історій про українців різних генерацій «Толіки. Про тих, хто перемотував касету олівцем» та «Дзвінка. Українка, народжена в СРСР». Ці книжки ви знайдете й зможете купити в інтернет-магазині Книгарня «Є» та в мережі наших крамничок по всій Україні.
Цікава і "затягуюча" книга. Я буквально прожила в ній вихідні і післясмак відчуваю досі. Десь жалію Нілу, десь серджусь на неї, десь намагаюсь зрозуміти, десь розумію, що ніколи не зможу зрозуміти, як люди взагалі в ті часи вижили. Книга тим ще ближча, що я живу в Вінниці. З іншого боку книга прямо дихала на мене повітрям, свободою і лісами Карпат. Однозначно рекомендую.
Саме ця розповідь перегукнумась мені з Павлом Загребельний "Дума про невмирущого", тільки на жіночий манер.
Без сумнівів варта уваги і дуже емоційна.
Однозначно рекомендую!
Дуууже зворушлива, тепла і життєствердна книга! Легко читається і захоплює. Викликає сльози: і співпереживання і радості, а також спогади про свою Бабусю:)