Анотація "Лазарус", Світлана Тараторіна
1913 рік. Грізні битви людей та нечисті в минулому, колишні вороги навчилися жити поряд у Києві — головному місті Межі. Але цей мир примарний, насильство от-от вирветься назовні. Давні пророцтва невблаганні — прийде той, хто все змінить і відплатить сповна за несправедливість та утиски. Проти власної волі у вирі подій опиняється Олександр Тюрин, відомий сищик, який має свої причини уникати Києва. Шість детективних головоломок, криваві злочини, політичні інтриги, біль та радість кохання, секрети святих місць і поклик прадавніх сил. У пошуках істини розкриваються родинні таємниці та воскресає похована історія. Серце крізь темряву веде до мети, та чи відкриється остання печатка, щоб пророцтво здійснилося? Чи зуміє Олександр Петрович Тюрин пройти особисте чистилище й не допустити нової війни?
Читати все
Про книжку "Лазарус"
Неймовірне українське фентезі. Книга «Лазарус» Світлани Тараторіної видавництва «Vivat» переносить нас у 1913 рік, коли люди та нечисть навчилися співіснувати у Києві, столиці Межі. Однак цей хиткий мир незабаром може зруйнуватися, коли стародавні пророцтва починають збуватися. Один з них передбачає прихід того, хто змінить усе і помститься за несправедливість. У центрі подій опиняється Олександр Тюрин, відомий сищик, який має особисті причини уникати Києва.
Тюрин потрапляє у вир детективних загадок і політичних інтриг. Шість різних розслідувань ведуть його через низку кривавих злочинів, розкриваючи родинні таємниці та поховану історію. У пошуках істини він стикається з коханням, болем і прадавніми силами, які живуть у святих місцях. Відкриття кожної головоломки наближає його до розгадки пророцтва та спроби запобігти новій війні.
Ця книга сподобається шанувальникам історичних детективів, міфології та фентезі, а також усім, хто цінує складні сюжети, інтригуючі персонажі та атмосферні історії. «Лазарус» — це подорож у світ, де межа між реальністю та магією стає все більш розмитою, і де минуле може бути ключем до майбутнього.
Шикарна книга. Після прочитання одразу захотілось перечитати її ще раз, щоб деталі, згадані спочатку, зібрались в цілий пазл повноцінно. Гарно описанний всесвіт і герої, сюжет тягнеться ниткою протягом всієї книги.
Я іще не дочитала, але хочу написати, що дууууже тішуся цією книгою. Герої українського фольклору, цікаві персонажі, незвичайний магічний світ. Написано легко, читається чудово.
Своєрідна книга. З одного боку, автор створила шикарний паралельний всесвіт, в якому Київ - місто на перетині людського та надприродного. Безліч фольклорних персонажів вплетених в життя та історію рідної країни, рідного міста. Цікаві обриси таємниць, що супроводжують головного героя. Мова книги, що відповідає часу та стилю (окрема подяка за словник наприкінці, бо мені були новими такі слова як "околодочний", "городовий" і тп. ).
Читати всеЗ іншого - справді трохи розтягнуто. Зв'язний сюжет, який затягує і все пов'язує, з'являється під кінець книги. До цього читач отримує кілька не надто складних міні-детективних історій. Після кожної я спокійно відкладала книгу в сторону і забувала про неї. Й самий кінець залишив неоднозначні враження і такий собі післясмак "що ж там сталось?"
В цілому - книгу приємно читати. Вона варта уваги.
Негативні відгуки можуть писати хіба ті, чий читацький максимум - пост у фейсбуці.
Книга нереальна. В обох сенсах:) Коли читала, просто прозрівала з фантазії авторки - так змалювати альтернативний Київ та його мешканців. Найкраще, що є в українській фантастиці взагалі.
Хочу перечитати, але свій примірник з першого видання подарувала за кордон, тож доведеться купляти знов:)
Це якесь, правду кажучи, історично-політичне фентезі. Тут вперемішку і реальні події, і вигадані, та й часто зустрічаються знайомі імена: Тарас Шевченко, Віщий Олег, Дмитро Донцов, Сікорський. І це ще велике питання, люди вони, чи людиноподібні. Сміливо, правда?
Читати всеЗгадується Верховна рада, навіть проходять засідання, ну що вже говорити про суперництво фракцій.
Ну і звичайно ж пробігтися ще раз знайомими місцями дуже приємно. Кирилівська церква, Лавра, Труханів острів, Дім Барона чи Поділ – це все мій рідний Київ, серце мого народу.
Дуже рекомендую поціновувачам темного фентезі. Це фантастично цікаво.
І ще маю надію на продовження. Чому б не помріяти?