Дитяча проза: проблемні аспекти українського ринку
Ще кілька років тому перед знавцями ринку дитячої літератури з усією ясністю постала проблема: напрям дитячої та підліткової прози в Україні розвивався вкрай погано. На той момент необхідність активної роботи на цьому фронті була критичною: за даними експертів, бідність книжкового ринку характеризував той факт, що кількість видань для дітей від українських авторів становила одне-два на тиждень, порівняно з п’ятьма виданнями для дорослих за такий же термін. Стосовно підліткової літератури, цифри були ще сумніші – одна-дві книги за півроку.
Літературознавці зазначали: якщо перекладна література ще якимось чином може компенсувати нестачу якісного вітчизняного продукту, то з книжками для дітей, а особливо із прозою для підлітків цей механізм не спрацьовує і працювати не буде, адже саме підліткова проза вимагає від автора реалій, близьких дитині, деталей, завдяки яким вона може упізнати у героєві себе, ідентифікувати свою проблематику та відчути резонанс із книгою. Зрозумілий та упізнаваний контекст у книжці – це саме та характеристика літературного супроводу, що може допомогти заохотити дитину до читання.
Існує ще одна гаряча проблема: менторська інтонація та моралізаторство у дитячій літературі. Цікаво, що дидактична, виховна інтонація тяжіє над українською дитячою літературою ще з радянських часів і безумовно є наслідком суто радянського контролю над літературним процесом. Тяжіння це втілене було у загальному стереотипі: дитяча проза має в чомусь брати на себе батьківські функції, тобто виховувати та формувати цінності. Цей вкрай утилітарний підхід повністю змінює акценти та виносить за дужки такий компонент, як естетичний та емоційний розвиток.
Серед багатьох людей, що мають бодай якийсь стосунок до дитячої прози (скажімо, мають дітей, які вже читають самостійно), панує думка, що якісна іноземна література для підлітків розважально-пригодницького характеру у принципі здатна задовольнити потребу юного українського читача. Якщо узагальнювати, ця стереотипна теза виглядає так: немає причин хвилюватися, адже у кожній книгарні сьогодні можна купити якісно видану Джоан Ролінґ або Роальда Дала. Але, на жаль, цього не достатньо.
Наразі є причини вірити у перспективи розвитку дитячого книжкового ринку та вмотивованість українських авторів. За останні роки сталося багато позитивних змін: скажімо, започатковано нові конкурси та акції, спрямовані на розвиток дитячої прози, відкрито видавництва «Урбіно» та «Discursus», започаткована підліткова серія львівського «Видавництва Cтарого Лева». Читач, у свою чергу, завжди має можливість прийти до Книгарні «Є» та підтримати україномовну прозу для дітей та підлітків, зробивши якісній і ненав’язливий подарунок своїй дитині.