Анотація "Загадка 622 номера", Жоель Діккер
Одного грудневого ранку на підлозі в номері 622 розкішного готелю в швейцарських Альпах знаходять труп. Поліції так і не вдається розкрити справу, а з плином часу чимало людей забуло про те, що сталося.
Через багато років письменник Жоель Діккер приїжджає в той самий готель, щоб оговтатися від розриву стосунків. Він навіть не уявляє, що закінчить розслідувати давній злочин, та ще й не сам: Скарлетт, прекрасна гостя й письменниця-початківка, що зупинилась у сусідньому номері, буде супроводжувати його в пошуку, а також намагатиметься збагнути, як написати хорошу книжку.
Що сталося тієї ночі? Відповідь на це питання знайдемо в цьому диявольському детективі, побудованому з точністю швейцарського годинника. Жоель Діккер нарешті приводить нас до рідної країни, щоб розповісти про розслідування, яке поєднує любовний трикутник, ігри з владою, зради і заздрість у не такій вже спокійній Швейцарії, де правда сильно відрізняється від усього, що ми собі уявляли.
Читати все
Про книжку "Загадка 622 номера"
Швейцарія – не така-то мирна й спокійна країна, як здається на перший погляд. Тут також трапляються загадкові злочини, й знаходять трупи – навіть в елітних готелях. От в одному з таких готелів, у номері 622, одного грудневого ранку було знайдено небіжчика. Поліція виявилася безсилою. З часом розслідування застопорилося, а люди наче й забули про те, що відбулося…
Пройшло багато років. Відпочити до готелю приїжджає письменник Жоель Діккер. І тепер саме йому замість того, щоб приходити до тями після невдалих стосунків та загоювати душевні рани, доведеться розслідувати той давній і призабутий злочин. Допомагатиме Діккерові молода й красива письменниця-початківка Скарлетт, що зупинилася у сусідньому номеру. Дівчина знаходиться у творчих пошуках: вона хоче написати достойну книгу. Але тепер, окрім творчих пошуків, Скарлетт доведеться ще й зайнятися небезпечним розслідуванням, з’ясовуючи: що ж сталося багато років тому, однієї жахливої ночі, у 622 номері цього готелю?..
Читання гарних детективів ніколи не буває зайвим. Таємничі заплутані схеми, захоплюючі сюжетні лінії та раптові несподіванки насамкінець – все це є маркером якісного твору. Детективи здатні ще й неабияк розвивати уяву читачів – тим паче коли це лиха історія від Жоеля Діккера, побудована з точністю швейцарського годинника. В цьому коктейлі, ім’я котрому «Загадка 622 номера», химерно поєднуються політичні мотиви й фінансові інтереси, мелодраматичні інтриги з присмаком заздрощів і зради та хитросплетіння складних інтриг. Розкриття «Загадки 622 номера» буде цікавою для широкого кола любителів якісної белетристики, тим паче - детективів.
Придбати книгу «Загадка 622 номера», і дізнатися, в чому ж та загадка полягає, і чому не все так спокійно й мирно у Швейцарії, можна на полицях Книгарні «Є» або замовивши її онлайн на сайті Книгарні «Є».
здається, я ще не читала більше затягнутої історії. так розтягти те, що можна було переповісти на 200 сторінок - це треба вміти. "Справа Гаррі Квеберта" сподобалася, це - ні
Це третя книга автора, яку мені пощастило прочитати. "Загадка 622 номера" для мене це топ із прочитаного.
Я була певна, що я здогадалась хто вбивця, але моя думка змінювалась дуже часто завдяки майстерності письменника. Все одно не вгадала.
Не все то правда, хоч би яким реалістичним воно не здавалося - це запорука успіху до відгадки хто вбивця в цьому творі.
Якщо ще не читали книги Жоеля Діккера щиро раджу прочитати "Загадка номера 622".
Цей жахливий-жахливий переклад зіпсував все - враження від хорошого сюжету, неординарної ідеї, цікавих персонажів. Хотіла б читати цього письменника ще і ще. Проте не в перекладі Кононовича. Спеціально подивилася перекладача, щоб ніколи не купувати книги в його перекладі. Ви вбили моє задоволення.
ця книжка, як отой відомий мем/діалог "думає, що кохає тебе -- та вона не може кохати мене –- (вибігає дівчина і кричить) та я кохаю тебе!"
Читати всебо весь цей роман, як перегляд дешевого серіалу.
чому я пишу цей коментар дочитавши до 470-ої сторінки і збираюся таки дочитати твір? бо вже місцями пробиває на сміх, де автор скоріш за все не розраховував на таку реакцію читача. тому і 2*, а не 1
**зазначу, що це вже четвертий роман діккера, який читаю, але жоден з попередніх наче не був написаний в стилі такого відвертого примітивізму =)
Затяжна, пустослівна, і, накінець, нудна книжка. Немає динаміки. Читаючи рецензії та відгуки, я подумала "о, це те, що я шукаю!". У підсумку - це книга переказування минулого у 600 сторінках, ще сто - теперішнє. Ті "несподівані моменти" виявились не несподіваними, і до висновку легко дійти, якщо Ви любите читати детективи та трилери. Вихваляння русні, але і сміх над нею моментами.
Читати всеЯ давала даній книжці декілька шансів, прочитала в цей час ще дві, тому що боялась, що зловлю нечитуна, він просто підступав і наступав мені на шию. В якийсь момент книга перестає бути про дорослих людей - це перетворюється на театр дітей, із дивними діалогами, нереалістичними та сухими, але із купою повторювань. Половину глав можна було просто викреслити.
Я із жалем ставлю цій книзі 1\5, тому що надій було багато, а отримала я саме велике розчрування.