Анотація "Третя терція", Олександр Меньшов
УНР, літо 1929 року. Випускника юридичного факультету Івана Кичинського, який щойно прийшов на службу в поліцію, першого ж дня відряджають до Хортиці — допомагати старому слідчому Віктору Ястржембському розслідувати смерть американського інженера Білла Пауелла, який брав участь у будівництві Дніпровської електростанції. Начебто нічого кримінального, але чому так багато нестиковок? Хай за яку ниточку потягни, клубок загадок не розмотується, а тільки більше заплутується. Іван у юнацькому запалі сміливо виходить на двобій з таємничим злочинцем, навіть не підозрюючи, в які шпигунські тенета його затягне нібито банальний нещасний випадок Роман увійшов до короткого списку літературного конкурсу «КМ-Букс».
Читати все
Найкращий історичний детектив українського автора, який я читав. Шкода, що продовження не буде, бо автор загинув за Україну.
Чудова книжка в жанрі альтернативної історії. Іван Кичинський розслідує загадкову загибель інженера, а опиняється в центрі шпигунського клубка. Чудовий авторський стиль, а кінець узагалі бомба!
.Ну ось і все. Перегорнута остання сторінка книги "Третя терція". В голові ще шумить бій, на тлі якого чутно характерний свист вертолітних лопатей і у наявності якась розгубленність. Чи вижив Іван Антонович, чи все в нього буде добре у житті? І це не дарма. Сподіваюсь автор не образиться, але його роман нагадав мені цикл творів відомого письменника Бориса Акуніна про Е.Фандорина, яким я свого часу дуже захоплювався. Так от про що я, хотілось би, щоб герой, Ваня Кичинський, продовжив свої пригоди на шпальтах нових романів. Цікаві і захопливі епізоди наповнюють твір енергією і життям. Фантазії щодо Української держави - безмежне джерело. Можна побудувати ідеальну країну, країну мрію кожного українця. (З цього приводу є невеличке зауваження, іноді було прикро за деяких персонажів за їх жадібність, за квітучі зловживання на будівництві, за індиферентне ставлення до своєї країни. Втім, це життя, так було раніше, і так буде і далі. Така людська природа.)
Читати всеЯкраз з наближенням закінчення читання "Третьої терції", мені потрапило в руки одне з інтерв'ю з В.Пікулем, в якому були такі слова: "Роман - це будинок з відчиненими дверима та вікнами. Кожен може влаштуватися у ньому як йому буде зручніше. Жанр роману тим і гарний, що залишає за автором право щось недосказати, щоб залишити простір для читацьких домислів. Без цього домислу, ніякий роман не може вважатися закінченим".
Ось саме цими словами і все сказано. Можливо для багатьох, в тому числі і для мене, хотілось би продовження, але кожний фантазує на свій лад.
Підводячи риску, хочу щиро подякувати автору за приємні години, що були проведені разом з романом "Третя терція". Роман цікавий, непередбачуваний і "свіжий" за своєю манерою викладу й оформлення.