Книгарня "Є" / Художня література / Детективи / Дівчина у потягу (кінообкладинка)

Читати уривок

Є в наявності

Відправимо за 2-3 дні

216 грн

211 грн

до кінця акції:

Купити

Додати до списку побажань

Доставка

Доставка

1. відділення Нової Пошти - 45 грн (незалежно від ваги).
2. відділення УкрПошти - 20 грн (БЕЗКОШТОВНО від 299 грн)
3. Відділення/поштомати Meest - 45 грн

Оплата

В нашому магазині ми пропонуємо наступні форми оплати:

Післяплата (оплата на пошті при отриманні замовлення)
Оплата картками Visa/Mastercard на сайті.
Оплата готівкою після кур'єрської доставки (тільки для Києва)
Безготівковий розрахунок (банківський переказ)

Адреси магазинів

Дівчина у потягу (кінообкладинка)

Код товару: ІМ-00018936

Відгуки 3

Автор: Пола Гоукінз

Видавництво: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»

Рік видання: 2015

Перекладна: Так

Мова: Українська

Обкладинка: Тверда

Кількість сторінок: 320

Вага: 285

ISBN: 9786171215337

Перекладач: Інна Паненко

Формат: 135x205мм

Читати усі характеристики

Анотація "Дівчина у потягу (кінообкладинка)", Пола Гоукінз

Рейчел щодня сідає на той самий потяг. Проїжджаючи повз затишні приміські будиночки, вона щодня бачить подружню пару, яка снідає на веранді. Рейчел подобається спостерігати за ними, адже їхнє життя видається їй більш радісним, ніж її власне. Але одного разу в цьому безтурботному раю, яким вона представляє їхню оселю, вона побачила дещо приголомшливе. Дівчина розповідає про це поліції. Та їй не вірять...

Читати все

Про книжку "Дівчина у потягу (кінообкладинка)"

Пола Гоукінз

Пола Гоукінз — всесвітньо популярна британська письменниця.

Народилася майбутня авторка в столиці Зімбабве Хараре. Тільки коли їй стало 17 вона переїхала жити й навчатися до Лондона, а саме вступила до Оксфордського університету, де навчалася на кафедрі «Політології», активно вивчала крім політології, ще філософію та економіку.

Детально про автора

Коментарі

Неймовірно захопююча та цікава історія. Не схожа на бльшість сучасних книг. Тримає у напруженні до останньої сторінки. Дуже було цікаво передивлятися фільм після прочитаної книги,але не менш заворожуюче.

Книга прекрасна. Захоплююча і дуже легко читається. Особливо сподобався стиль письменниці. Але ціна на сайті зависока. Я купила цю книгу за 70 гривень

Занадто драматично

Відгуки

Нікому не можна довіряти

Думаю, головна причина, чому мені не сподобалася ця книга, криється у тому, що у мене були зависокі очікування щодо неї. Я від багатьох чула, що цей роман - наступна «Загублена» (яку нам подарувала Ґіліан Флінн), і я цілком можу зрозуміти це порівняння. Так, мені хотілося почитати щось у такому дусі, але не точну репліку. Це була не точна репліка, але було досить багато подоби, наче це якась зменшена версія першої.

Як зазначала більшість читачів, це та книга, де «нікому не можна довіряти». Усі герої певною мірою жахливі, і ти ніколи точно не знаєш, хто що вчинив. У цьому романі шість головних персонажів: троє чоловіків і три жінки, одна з яких зникла безвісти, і нам належить дізнатися хто в цьому винен. Але вже з початку прочитання синопсису ми втрачаємо трохи інтриги.

Ще одна річ, яка зіпсувала мені «велике розкриття», - це те, що у мене була дещо перекручена теорія щодо одного з персонажів, і вона не здійснилася. Причетним до зникнення однієї з героїнь твору став абсолютно передбачуваний персонаж. Звичайно, це, можливо, і не така вже й велика справа, проте авторка встановила дуже специфічні підказки, які привели мене в цьому напрямку, і я була розчарована тим, що мої догадки не виявилися правдою.

Загалом книга була досить повільною, і єдиною річчю, що мене досі тримала, було знання, що пізніше буде крутий поворот сюжету. Ну, що ж… крутого твісту не сталося. І нічого шокуючого також не відбулося. Мабуть, останні 50 сторінок я ще якось можу назвати чіпляючими. Але я хотіла, щоб вся книга була такою ж. Та, незважаючи на це, я не можу назвати цей роман поганим. Він не виправдав моїх очікувань, але як трилер на вечір – досить непогане чтиво.

5/10

Таємниче похмілля від джину

Рейчел молода, безробітня, самотня та має проблеми із алкоголем. Але вона залежна не лише від випивки, а ще й від спостерігання за молодою парою — Джесс та Джейсон, як вона їх про себе називає. Їх будинок знаходиться поруч із залізницею, зовсім поруч із будинком, де Рейчел і сама раніше жила.

Вони здаються їй ідеальними — щасливими, закоханими, ніжними. Це нагадує про минуле, її псевдощасливе життя із Томом. Зараз у її колишнього чоловіка щаслива сім'я: дружина та маленька донечка. Щоправда, тепер без неї...

А потім "одним махом" все летить у прірву: інший чоловік із Джесс-Меган, її таємниче зникнення. До Рейчел прискіпується поліція, її одяг у крові, на голові рана і жодних спогадів — лише якісь уривки незрозумілого походження. Більше ніякого алкоголю! Та чи причетна вона до цього злочину?

І як вона тепер буде жити без спостерігання за прекрасною парою? Чи, можливо, не "все золото, що блищить"?

Історія ведеться від імені трьох жінок: Рейчел, Анни та Меган. Важкувато розібратись в датах та сприймати зміну оповідачів (десь до середини книги вже звикаєш), але загалом роман написаний легкою мовою і дуже швидко читається. Поки не дізнаєшся таємничу правду — під підозрою кожен! Особливо Рейчел!

Дівоча пам’ять, жіночі секрети

Вже не пригадаю, хто порадив мені купити цю книгу (швидше за все, продавчиня в книгарні), але прочитала я її дуже швидко. Мені до вподоби романи, в яких не все так однозначно, як здається на перший погляд.

«Дівчина у потягу» - якраз така книга. Її головна героїня Рейчел виглядає повною невдахою – шлюб її розпався, роботу вона втратила, а додайте до цього ще й серйозні проблеми з алкоголем і картина вималюється геть невесела. Та навіть за таких обставин дівчина знаходить, за що триматися у цьому світі – за красиву пару, яка мешкає у затишному будинку, повз який Рейчел проїжджає щодня. Спостерігати з вікна вагона за двома красивими людьми, вигадати їм імена, уявляти, про що вони розмовляють – це як рятівна соломинка для Рейчел, єдина константа в її нікчемному житті. Аж ось раптом жінка з будинку зникає… Тут все й починається. Чи, точніше було б сказати, продовжується.

До речі, відгадати злочинця у цій книзі виявилося напрочуд просто – десь посередині книги я вже знала, хто наробив лиха. Втім, все одно вирішила дочитати і правильно зробила, бо фінал вийшов цілком пристойним.

ЧИ ДОВІРЯТИ СПОГАДАМ?

Чи пам’ятаєте Ви, що робили вчора, позавчора, а тиждень тому? Можливо те, що приходить Вам на думку аж ніяк не збігається з реальністю? Звісно ж усе здається настільки реальним, що неможливо заперечити власні переконання, ба більше, коли йдеться про спогади, адже вони завжди залишаються незмінними… чи ні?

Рейчел описує майже кожен день у своєму щоденнику. Звідси дізнаємося, що вона за людина і перше враження складається не зовсім приємне, однак ряд обставин змусив її чинити так, як вона робила. Том — її колишній чоловік — покинув її, попередньо зраджуючи… дітей вони не могли мати. Але дівчина не здається. Хоча, можливо, це лише формально, оскільки вона продовжує вдавати, ніби життя продовжується, і її звільнення з роботи не перешкоджає їй кожного дня сідати на той самий потяг у прямувати в нікуди. Єдине, що залишилися із позитивного — це поїздки потягом. Лише у потягу вона звільняється від проблем, іноді стежить з вікна свого вагону за ідеальною родиною, що проживає у будинку містечка Вітні (там, де вона колись також була щаслива з Томом). Чи, може, та пара зовсім не є такою ідеальною, як собі вона думала? Одного разу стається трагедія, яка перевертає усе з ніг на голову. Бо ж того дня, Рейчел зійшла з потяга саме у Вітні, а додому повернулася без пам’яті та з численними синцями, вся у крові.

То що ж сталося і яким чином дівчина причетна до цього? Усе набагато складніше, і навряд чи спогади зможуть стати надійним орієнтиром у вирішенні цього питання.