Інтернет-магазин
Увійти в інтернет-магазин
Нагадати пароль
/blog/osoblyva-dumka/svity-dzhona-ronalda-ruela-tolkina/
Відновити пароль по телефону
або
Увійти
Зареєструватись
або
Увійти

Світи Джона Роналда Руела Толкіна

04.01.2022
Відгук

Автор про себе:

Продавець-консультант запорізької книгарні «Є», трішки автор, трішки музикант, філолог.

1 липня 1916 року сили британців і французів на річці Сомма, що на півночі Франції, зустрілися з німцями. Ця баталія й донині трактується як найбільша в історії Першої світової. Вважається, що участь у ній взяли 3 мільйони військових, кожен десятий з яких безутішно поліг на полі бою. В англійській історії цю битву описували як «брудна, кривава, марнотна».

Проте, важливим для нас є інший момент, адже з липня і по самий жовтень, у окопах, де, підхопивши лихоманку, що змусила відійти від війни молодого лейтенанта Джона Толкіна, він на власні очі бачив загибель близьких йому друзів.

Вочевидь, такі шрами не лишають нікого в забутті, адже багато років по тому ця територія побіля річки Сомма перетвориться на Мертві болота, якими крокуватимуть Фродо і Сем на своєму шляху до Мордору.

Про Джона Р.Р. Толкіна можна говорити годинами, і все одно цілий пласт тем не буде вичерпаний бодай на половину. Хтось вважає його периш казкарем, що «опустив» наукову фантастику до того рівня, що ми його знаємо під назвою «фентезі», хтось зазначить його масивні й ґрунтовні дослідження з історії літератури й перекази старосвітських балад, поем і легенд, а хтось без упину говоритиме про «Володаря перстнів», як про добру рефлексію на тему Світової війни, що нічим, певно, не поступається такому самому досвіду Альбера Камю з його «Чумою».

Але факт залишається фактом: Толкін створив чи не найбільший в своїй потужності, актуальності і, головне – те саме, що й досі тримає його на плаву літератури – фанбазі літературний фундамент, що став каноном майже по всіх параметрах, і досі багатьма (мова йде, безумовно, про його магнум-опус «Lord of the Rings») трактується як найголовніший літературний витвір усіх часів і народів.

Тому доволі символічно, що в перші дні нового року ми говоримо саме про цього великого майстра слова, адже письменникові виповнилося 3 січня 130 років з дня народження.

Проте, говорити про якісь факти з біографії Толкіна в цьому випадку здається доволі недоречним. Краще подумати над тим, як діє його техніка на читача, і чому він і досі читається усім світом. А справа в тім, що все не аж так складно.

Мені подобається, як починається вся ця довжелезна і напхана різними пригодами історія Середзем’я. «У норі під землею жив собі гобіт». Погодьтесь, звучить як початок доброї історії на ніч. Казка, не інакше. А задуматись, то саме як казка, починається не тільки цей славнозвісний роман, а й цілий жанр, яким буде захоплюватися й зачитуватися не одне покоління… Толкін навмисне вибудовує свої твори як якусь небилицю, аби якнайширше коло читачів зацікавилося ним і прочитало (далебі говорити про те, що ці казочки аж ніяк не дитячого характеру і мають під собою щось значно більш болючіше і важливіше). Толкін важливий нам і як історик, позаяк майже всі ключові події і образи його творів мали місце бути в реальному часі. Його Гендальф, наприклад, списаний з реального архітектора, що зводив будівлі для самого Вільгельма Завойовника і мав таке саме ім’я що й Сірий Маг.

Але Джон Р.Р. Толкін іде далі, творячи власний світ на противагу тому, чого немає в реальності. Так, увесь його «Сильмариліон», це витонченні мрії про ту міфологію, яку ніколи не мала Велика Британія, але якою вона мала би бути з погляду автора.

Те, що Толкін лишив по собі, це просто каркас того, що всі майбутні фантасти лишень обрамлювали й доповнювали, перевершуючи старання першопрохідця. Він став взірцем, таким собі маяком, а чи, осмілюся сказати Мордором (в доброму значенні цього слова), до могутності якого добираються лишень найвідважніші й найвитриваліші. Але варто прагнути, безумовно. Адже всі ці історії, все життя, наче дорога, лиш варто ступити і, якщо даси волю ногам, невідомо куди тебе занесе…

Читайте також: