Інтернет-магазин
Увійти в інтернет-магазин
Нагадати пароль
/blog/osoblyva-dumka/shcho-take-zhyttya-vashe/
Відновити пароль по телефону
або
Увійти
Зареєструватись
або
Увійти

Що таке життя ваше?

01.11.2021
Відгук

Авторка про себе:

Народилася в Кривому Розі 24 жовтня 1965. Учитель російської мови та літератури, зарубіжної літератури (педагогічний стаж 25 років), вільний журналіст у мережевих та друкованих виданнях, зокрема “Ліза”, “Passion.ru”, “Жіночі секрети”, “MyJane”, “UAmodna” та ін. Одним словом, читач зі стажем і філолог зі стажем. Вірші і проза публікувалися в літературно-мистецькому журналі “Нова література”, “Склянка часу”, “Дніпро” та ін. Неодноразовий фіналіст міжнародного конкурсу “Коронація слова” (2017 рік – спец відзнака за рукопис роману “Чужі скарби”, 2019 рік – диплом за рукопис роману “Всередині яблука”, 2020 рік – спец відзнака “Вибір видавця” за рукопис роману “Спіраль мовчання”), лауреат державної премії ім. М. В. Гоголя 2019 року за книгу “Чужі скарби”.

Нещодавно книга Володимира Лиса «Століття Якова» увійшла до рейтингу найбільш значимих книг Незалежності, посівши дев’яту позицію із тридцяти.

250330187_437484091335035_2548009604343855476_n.jpg

Я познайомилась з творчістю Володимира Лиса десь 2017 року, коли наш будиночок прищем стирчав на голій дупі Борщагівського поля, і, не маючи електрики, ми вечорами читали при світлі свічки або керосинової лампи «Чорного ворона», «Трощу» В. Шкляра. Тоді розголос про геніального В. Лиса дійшов і до мене, і до рук потрапила його книга «Країна гіркої ніжності».

Я читала і майже на кожній сторінці плювалась на всі ці нескінчені повтори, плеоназми та штучні жіночі колізії й дивувалась, чого його так всі хвалять. Потім «гірку ніжність» випадково забрав монтер, який встановлював нам сонячні панелі, і я зітхнула з полегшенням: не доведеться дочитувати цю бульбашкову жіночу оперу від чоловіка.

Відтоді вірити у те, що у Лиса є неперевершений роман «Століття Якова» навідріз відмовлялася. Фільм здався мені слабеньким і трохи наївним, особливо його для того часу злободенний зв'язок з АТО.

Виявилося, що книга того зв'язку не має, природно, бо написана 2010 року. І взагалі, наважившись-таки прочитати цей «роман десятиліття», я виявила, що в порівнянні з фільмом він небо і земля, і що роман розкішний, справжній і написаний на високому рівні.

Якщо Лис більше нічого не написав би з тих вигаданих щемливих історій для жінок, його потрібно було б записати у класики української літератури тільки за цей роман. Тут я повністю погоджуюсь з передмовою Оксани Забужко до видання 2020 року.

Хтось називає цей роман родинною сагою. Але на сагу він аж ніяк не тягне. Часто стикаюсь з таким визначенням щодо коротеньких романів. Родинна сага. Хто, трясця, вигадав це для книг з ретроспекціями або романів-життєписів переважного одного героя? Невже всі книги, в яких є опис роду або бек-сторі, є сагами?

Як на мене, родинна сага – це щось велике, велично-епічне, з детальними описами родинних подій, багатьма героями, в кожного з яких своя детальна історія.

Щось типу «Ругон-Маккари» Е.Золя (родинна епопея з 20 книг), «Людської комедії» О. де Бальзака (91 книга) або «Сага про Форсайтів» трилогія Дж. Голсуорсі. Або серія А. Дімарова «І будуть люди», або «Галицька сага» П. Лущик, «Одеська сага» Ю. Верби (видавництво Фоліо). От то, справді, саги.

А тут радше повість за обсягом. Ну, добре… Короткий роман.

Але роман настільки місткий, що так і кортить назвати його сагою. Але я не стану цього робити.

На мій погляд, це життєпис Якова Меха, починаючи з його першої закоханості в Улянку до столітнього ювілею, якого, до речі, у книзі немає, на відміну від фільму. Та і він як подія там і не потрібен, лише окреслює час.

Загалом книга розкішна! Як автор прози, мушу це визнати та зняти капелюха. Це захопливе і динамічне читво.

В чому ж секрет цієї книги? Спробую розібратися...

-        По-перше, у чудовій мовній стилізації під поліщуківську говірку, де зустрічаються польські, українські, руські слова і звучить жива мова персонажів.

-        По-друге, стисла й образна художня тканина твору. («Місяць, що пливе небом, як крипа (човен) без весел», «Вмирали рештки короткої літньої ночі», «… страх луснув і став розтікатися по дворі»). А улюблені повтори слів, типу Оленка, Оляна, Ольона, Альона тут не такі часті й сприймаються гармонійно.

-     По-третє, цікавий сюжет, пов'язаний не тільки з буремною історією країни й того поліщука, який пройшов війни, полон, минне поле, втрату близьких і коханих, але і з сучасною історією наркоманки Олени, яка приблудилася до нього і яку він врятував.

Це щемлива історія кохання, непересічного, сильного і жертовного, якщо говорити про польську шляхтянку Зосю, яка кинувши все, поїхала і залишилася у вбогій хаті Якова, занапастивши себе на важку щоденну працю заради виживання.

-    Нарешті, і це головний секрет привабливості цього тексту – герої. Майже всі вони неординарні, яскраві, харизматичні й живі. Кожен по-своєму близькій читачеві. І стійкий і чесний Мех, життєвий і моральний стрижень якого відчуваєш у будь-якій ситуації. І Улянка, яка кохає Якова, але виходить заміж за Тимоша, щоб допомогти вбогим батькам і не порушити спокій власної родини. І Зося, яка рятує ціле село від польської розправи й згодом стає жертвою радянської влади. І та Олена-наркоманка, яка занапастила себе дурним коханням.

Книгу раджу до прочитання і включення у шкільну програму як приклад чудової сучасної української прози. А автору хотіла б побажати не знижувати рівень свого таланту написанням дешевого жіночого мила.


Читайте також:

Отримуйте знижки та книжкові анонси на пошту

Тільки зараз!

Знижки до дня Конституції

до -50% на все

Детальніше
Знижки до -50%