Інтернет-магазин
Увійти в інтернет-магазин
Нагадати пароль
/blog/osoblyva-dumka/pro-bezodnyu-vlada-sorda/
Відновити пароль по телефону
або
Увійти
Зареєструватись
або
Увійти

Про “Безодню” Влада Сорда

08.10.2020
Відгук

Автор про себе:

Народився 1979-го у Туркменістані. Закінчив університет імені Шевченка. Головний редактор журналу “Український тиждень”, волонтер.

З Владом Сордом ми познайомился влітку 2017-го на Луганщині, де стояла тоді 93-тя, буквально за пару днів після жорстоких боїв за Жолобок. Завершили свої волонтерські справи, почаювали. На прощання Влад подарував свою збірочку віршів “Трансгресія”, потім я на прохання Юлії Ілюхи записав відосик, де читав його віршик про безодню й Донбас без дна... 

І ось тепер ще маю збірку малої прози Влада Сорда “Безодня”. 

“Безодня” - це ще один бетонний блок у будівлі нашої воєнної літератури. Чи то нашої стіни плачу. Хоча в оповіданнях Влада - жодних плачів.

Це вже розповідь за межею всіх тилових емоцій, суворо 18+, книжка для своїх, хто в темі, хто чув п'янкий запах літніх степових трав і голодний гул зимового вітру у понівеченому стволі шахти, хто криво посміхається від жарту: “Це ми чи по нас? Ми, спи”. 

Це книжка за межею, бо вона - не фронтовий щоденник, не гірка окопна правда, вона некст левел, коли мертві заступають в наряд, розвідники обертаються вовками, а кіборги по духу стають кіборгами по суті.

Війна - це не змінена, а інша реальність, тому дивуватися чомусь тут марна справа. Але при всьому моєму скепсисі до фантастики, книжку Влада Сорда я прочитав від і до, бо мене ваблять зображені там люди, їхня мова, вчинки, мрії...  Не кіборги, вовкулаки, а ті люди, СВОЇ, яких відчуваєш, “как чувствует негр блюз”, де з ким навіть знайомий особисто. За це й ціную “Безодню”.

Читайте також:

Отримуйте знижки та книжкові анонси на пошту
small_image