Неймовірно казкова, весела та життєрадісна дівчинка повертається. Ви здогадалися про кого йде мова? Cкажимо по секрету - вона доволі схожа на одну руду дівчинку. Тому можна впевнено стверджувати, що на сторінках книжок з’явилася нова Пеппі Довгапанчоха. Її ім’я Оттолайн Браун. Книжковий татусь героїні - Кріс Рідделл - письменник, ілюстратор та політичний карикатурист. Це нестандартне поєднання особливо відбилось на сторінках книг. І додає оригінальності та якоїсь загадковості. Він створив дитячий детектив та наповнив його малюнками, підписами й загадковими деталями. А коміксна подача стримана, по-дитячому проста та весела, завдяки чому й перетворює пригоди в справжню скарбницю дитячих мрій. Вона з першої сторінки захоплює своєю легкістю, неординарністю та дарує усмішку. То що ж чекає на малечу на сторінках “Оттолайн”?
“Оттолайн і фіолетовий лис” Це історія про дівчинку Оттолайн, яка полюбляє різноманітні пригоди, нові знайомства та бігати по калюжах після дощу. А ще у неї є справжній друг - містер Манро - вихідець із норвезького болота. Він доглядає за дівчинкою поки її батьки подорожують світом. Щоб дівчинка не мала ніяких хатніх клопотів, вони найняли купу персоналу: служба “Усміхнений дракон” охайно складає речі, фахівці зі “Сміт і Сміт” збивають подушки і зашторюють завіси, чистильники дверних ручок до блиску натирають ручки. Здавалося б, таке ідеальне та нудне життя, але - ні! Оттолайн та пан Манро завжди знайдуть чим зайнятися: званим вечором, новими пригодами чи навіть розслідуванням.
“Оттолайн і Жовта Кішка”. Ця історія захоплює роздумами та кмітливістю дівчинки. А починається вона з оголошення, хоча ні, з оголошень, розклеєних на ліхтарних стовпах по всьому місту. Зникають песики, один за одним, безслідно. А потім відбуваються крадіжки коштовностей у заможних жіночок. До речі, саме в тих, в яких напередодні зникли песики. Чи пов’язано це та як? І чи вдасться Оттолайн разом із паном Манро розгадати цю заплутану справу?
“Оттолайн іде до школи”. Оттолайн навчалася вдома, виконувала різні завдання, які надсилали їй батьки. Та якось, вона познайомилась із Сесилією, яка вчилася в школі для небувало обдарованих дітей. Де уроки - мрія кожної дитини. Ніякої математики чи мови, лише вправи з сидіння, уроки хихотіння та чаювання, або ж глибоких роздумів. Замість співів - хор свистунів, а обіди проходили у вигляді пікніків, бенкетів, чи навіть битв булочками. Як ви здогадались, Оттолайн також пішла до цієї школи. Познайомилась з багатьма дивними учнями та знайшла своє буття. І це лише початок. Бо коридорами школи блукає примара.
“Оттолайн у морі”. Все було, як і завжди: звані вечори, пригоди, розслідуванням та улюблена вівсянка пана Манро з кухлем гарячого шоколаду. Він саме збирався відпити його, коли помітив щось досить незвичне...і це незвичайне пан Манро почав бачити скрізь. Але тільки він. І саме воно змусило його відправитись в Норвегію...самому, не сказавши ні слова навіть Оттолайн.