Тодось Осьмачка - книги та біографія

Осьмачка Тодось (Теодосій) Степанович народився 1895 року в с. Куцівка на Черкащині в сім’ї сільського робітника з маєтку подини Терещенків. За сприяння пана здобув середню освіту.

З 1916 року брав участь у Першій світовій війні в лавах російської армії. Тоді ж написав поему «Думи солдата», за яку потрапив під суд, але революція внесла свої корективи. 1920 року вступив до Київського університету народної освіти, учителював, працював інструктором із підготовки працівників освіти.

Літературна біографія Тодося Осьмачки починається в його студентські роки. На початку 20-х він — член угруповань Аспис та «Ланка».  Перша збірка віршів «Круча» виходить друком 1922 року. 1925 року виходить збірник «Скитські вогні». Поет отримує схвальні відгуки від літературних критиків, зокрема С. Єфремова. Вірші Тодося Осьмачки вирізняються глибокою образністю, характерною народною мовою та епічним стилем, поета цікавить історичний шлях України, тривожить доля українського села.

Біографія Тодося Осьмачки сповнена поневірянь, арештів та переховувань. Не бажаючи закінчити життя репресованим, письменник неодноразово намагався втекти з Радянського Союзу, через що його арештовували, він знову втікав, симулював божевілля, не раз потрапляв до психіатричних лікарень, згодом переховувався, де випаде, не гребуючи глухими хуторами й навіть скиртами соломи.

З початком німецької окупації переїздить до Львова, де повертається до творчості та видає 1943 року видає збірник «Сучасникам», а також пише повість «Старший боярин». 1944 року змушений емігрувати за кордон, спершу в Німеччину, де бере участь у діяльності МУРу, та видає кілька книжок, перекладає О. Вайльда та В. Шекспіра. Згодом переїздить до США. Намагається займатися творчістю та культурною діяльністю, однак його не полишає страх розправи над ним КДБ, через що він змінює країну за країною, доки його не розбиває параліч. З хворобою Осьмачка прожив лише рік, і 1962 року помер.

Якщо вас цікавлять українські митці ХХ-го століття, то радимо звернути увагу на творчість Олега Ольжича.