Едґар Аллан По: книги та біографія

Едгар Аллан По був одним із перших американських авторів, які прославилися в написанні новел та детективів. Письменник народився 1809 року у Бостоні в акторській сім’ї. Едгар рано залишився сиротою, його взяв до себе на виховання багатий шотландський купець. Після одного року навчання в університеті Едгар По покинув навчальний заклад. Через фінансові труднощі у 1827 році пішов до армії, почав служити у Бостонській гавані. У цей час вийшла його перша книжка – збірка поезій «Тамерлан та інші вірші», однак великого успіху вона не мала.

Кар’єру письменника Едгар По розпочинав у скрутний для американського книговидавництва час: фінансова криза, нові технології друку, що спричинили високу конкуренцію. Після невдалого дебюту в поезії автор взявся за написання прози. Успіх приходить до письменника після того, як його оповідання «Рукопис, знайдений у пляшці» виграло конкурс, проведений газетою у Балтіморі. Твір помітив один впливовий у місті чоловік й дав автору рекомендацію для роботи в журналі «Південний літературний вісник» у Річмонді. По працював помічником редактора всього два тижні – його звільнили за те, що був нетверезим на роботі. Едгар По повернувся до Балтимора, де взяв шлюб зі своєю двоюрідною сестрою Вірджинією Клем. Невдовзі письменник знову став працювати в пресі, випускати вірші, новели й критичні статті. Едгар По отримував усе кращі пропозиції роботи, кожен його художній твір ставав сенсацією. Також за автором закріпилася репутація суворого й справедливого критика. Однак смерть дружини підірвала його душевний стан. Письменник помер у Балтиморі 1849 року. Едгар був першим знаменитим письменником в Штатах, який намагався жити з літератури, але все життя потерпав від бідності.

Літературна спадщина Едгара По складається переважно з новел та детективів. Цінним є і внесок автора в зародження жанру наукової фантастики. У письменника-новатора було багато послідовників. Талант автора високо оцінив ще один король детективного жанру Артур Конан Дойл. «Де були детективи до того, як По вдихнув у них життя?» – писав Дойл.