Мені досі соромно викидати їжу. Бабуся розповідала мені про голодомор
Паперова книга
В наявності
Special Price
272 грн
Regular Price
486 грн
Доставка
від 0
Нова Пошта
від 0 до 60 грн
на відділення
60 грн
для замовлень від 799 грн
безкоштовно
в поштомат
55 грн
для замовлень від 599 грн
безкоштовно
Укрпошта
від 0 до 39 грн
на відділення
39 грн
для замовлень від 349 грн
безкоштовно

Meest Пошта
від 0 до 50 грн
на відділення
50 грн
для замовлень від 499 грн
безкоштовно
Оплата
Післяплата, карткою
Післяплата
на пошті при отриманні замовлення
Картою
оплата картою на сайті
Знижка 44%, встигни!
Залишилось:
Автор | Андрій Достлєв, Лія Достлєва |
---|---|
Видавництво | Родовід |
Рік видання | 2019 |
Мова | Українська |
Кількість сторінок | 104 |
Обкладинка | М'яка |
Вага | 0.514 |
ISBN | 9786177482351 |
Формат | 210x295x10мм |
Тип | Паперова книга |
Наявність ілюстрацій | Так |
Перекладна | Ні |
Анотація "Мені досі соромно викидати їжу. Бабуся розповідала мені про голодомор", Андрій Достлєв, Лія Достлєва
Цей проект виник як результат візуального дослідження з використанням постфотографічних практик, присвяченого сучасним побутовим проявам історичних травм ХХ сторіччя, а також репрезентативним можливостям фотографії як медіума у представленні травматичних подій.
Щоразу, коли я з будь-якої причини викидаю їжу, відчуваю за це сором. Ніяких логічних підстав у цього відчуття немає — я цілком можу собі дозволити не з’їдати те, чого не хочу їсти, і цим не можна комусь допомогти або когось врятувати. Це просто залишки їжі на тарілці — та мені все одно соромно.
Це відчуття укорінене не в логіці, а, скоріше, в моїй постпам’яті (за терміном Маріанни Гірш): в дитинстві бабуся розповідала мені різні історії зі свого життя, і серед іншого траплялися теж спогади про Голодомор. І цей сором за викинуту їжу походить якраз звідти, з історій про те, як моя родина пережила цей голод.
Write Your Own Review