Смертоносні тварини
| Автор | Марі Тірні |
|---|---|
| Видавництво | Видавництво «КСД» |
| Перекладач | Тетяна Микитюк |
| Рік видання | 2025 |
| Мова | Українська |
| Кількість сторінок | 448 |
| Обкладинка | Тверда |
| Вага | 0.384 |
| ISBN | 9786171512207 |
| Формат | 135x205x25мм |
| Тип | Паперова книга |
| Наявність ілюстрацій | Ні |
| Перекладна | Так |
Анотація "Смертоносні тварини", Марі Тірні
Однієї ночі Ейва знаходить дещо значно жахливіше - тіло свого однокласника. Злякавшись, що її таємне захоплення може бути викрито, вона робить анонімний дзвінок у поліцію. Та коли в місті починають зникати підлітки, Ейва не може залишитися осторонь.
У Марі Тірні не просто дебют – це виклик жанру. Її «Смертоносні тварини» – це той випадок, коли в дитячому захопленні щось йде трохи… далі. Бірмінгем 1981 року, дівчинка, яка бачить світ крізь мікроскоп розкладання, і поліція, що намагається наздогнати темряву. Тут кожна сторінка, як рентген: просвічує не лише мертве тіло, а й те, що ховається у живих.
Ейві тринадцять років, за плечима – блокнот з малюнками нутрощів, перед очима – тіло, якого не мало б бути. Вона не грається в слідчу, вона не вірить у збігів. У її світі мертві залишають сліди, а дорослі – помиляються. У кожному розділі – нова знахідка, нове питання, новий страх. Є й інші: суворий детектив, мовчазний сусід та голос з радіо. Хтось допоможе. Хтось зникне. Хтось спостерігає. І коли ти думаєш, що знаєш усе – воно неодмінно зміниться.
Бірмінгем холодний, сирий, навіть улітку. Ти чуєш гудіння старого телебачення, запах мокрої землі та подряпини на VHS-касеті. Тут порушують питання, які не важко вимовляти вголос. Про смерть, довіру, про те, скільки темряви витримує дитяча психіка.