Write Your Own Review

Книжки для створення позитивного настрою 07.06.2021 48919

Чекаючи на Боджанглза_04.10.2019

Побачивши відомого французького письменника Олів'є Бурдо на Книжковому Форумі видавців у м.Львові, захотілося й мені познайомитися з його творчістю. Книга не розчарувала, хоча й залишилося багато запитань. Сподобався стиль письменника, мова написання книги.

Історія про неординарну французьку сімейку, яка складається з ексцентричної мами, тата та їхнього сина. Мама намагається легко та невимушено жити, насолоджуватися життям, влаштовує вечірки, любить алкоголь та танцювати під пісню Ніни Сімон. Тато у всьому підтримує маму і намагається їй догодити. Їх єдиний син теж бере участь у цьому святі життя. Спочатку головна героїня мені подобалася своїм позитивним ставленням до життя, вмінням насолоджуватися, своїм легким характером. Потім я зрозуміла, що її поведінка — це психологічний захист від життєвих труднощів, така собі втеча від реальності. Вражає віддана любов до неї її чоловіка. Знаючи справжню проблему дружини, він намагається робити життя для неї цікавим і підкоряється її правилам. Такі стосунки видаються надзвичайно романтичними, проте, крім цих двох, є ще третій персонаж — це їх син, доля якого, як мені здалося, батьків зовсім не турбує. Звичайно, він має приклад сильної любові між батьками. Проте закінчення книги мене шокувало та розчарувало. Але книга "Чекаючи на Боджанглза" все одно вартує того, щоб її читати та насолоджуватися творчістю Олів'є Бурдо.

Чекаючи на Боджанглза_09.10.2019 Свято повинно тривати… Книга, яка захопила з перших рядків.. Книга, яка розбурхала ті всі емоції, які були всередині... Книга, після якої дивишся на життя по-інакшому... Книгу мені подарували. Мене здивувала її назва, бо пісню Ніни Сімон я знала і часто слухала, але я навіть не підозрювала, що ховається за обкладинкою. А там — історія, яка залишає після себе тепло і змішані почуття — радість від того, що так буває в житті, і сум, що все може скінчитися в будь-яку мить... Але те, як головні герої цінували і насолоджувалися життям заслуговує на вищу міру захоплення. Так любити життя і сприймати його по-своєму здатні лише люди, які цінують те, що мають. Окремі дифірамби автору, який зумів так легко і невимушено, але писати про такі важливі і потрібні речі. Те, про що не замислюєшся… хіба що дуже рідко... В цій книзі змішалось все — і абсурдне, і реальне, і птахи, і люди, і друзі, і ті, які не розуміли насправді… Це та книга, яку я буду перечитували ще багато разів. Це та книга, яка повинна бути у власній бібліотеці. І в часу невимовного смутку, чи, може невимовної радості, перечитувати її-просто необхідно!

Рекомендую від усього серця!

Чекаючи на Боджанглза_15.02.2020

Хто такий Боджанґлз і навіщо його чекати?

Історія про пару диваків і їхнього маленького сина. Життя цієї сім'ї не схоже на звичайне. Щодня чоловік вигадує нове ім'я для коханої, а вона до всіх, навіть до тварин, звертається на ви. Єдиний їхній друг - сенатор на ім'я Непотріб. Сім'я ця принципово не платять податки, але робить мутки, використовуючи зв'язки сенатора. Вдома у них живе пташка Мадемуазель. І щодня всі вони танцюють після платівку Ніни Сімон "Містер Боджанґлз".

Я читала багато крутих відгуків на цю книжку, і тому аж руки чухались прочитати. А перегорнувши останню сторінку я маю лише 1 запитання: Що це взагалі було? Сюжет серед усього цього дивацтва проглядається. Але фінал мене просто добив.

Нічого романтичного і милого я в цій історії не побачила. Хоча все і припідноситься як романтична і трохи скажено-ненормальна любов. Але, послухайте, від неї ж страждають усі навколо. І взагалі - бідний їхній син.

Навіть не знаю, кому би я порадила книжку. Мабуть любителям химерних людей і нестандартних стосунків. Я її дочитала лише тому, що книжка правда недовга - 120 сторінок.

Автор	Олів'є Бурдо
Видавництво	Видавництво Старого Лева
Перекладач	Ірина Славінська
Рік видання	2018
Мова	Українська
Кількість сторінок	128
Обкладинка	Тверда
Вага	212
ISBN	9786176796381
Тип	Паперова книга
Наявність ілюстрацій	Ні
Перекладна	Так