Сліди на дорозі

Не жалкую, що придбав

Автором книги є Валерій Ананьєв: український військовий, учасник АТО, YouTube-блогер, мандрівник та — за назвою однієї з його подорожей — вільна людина.  Ця книга є першою книгою автора і одночасно моєю першою художньою книгою українською. До цього я купляв лише посібники, підручники та довідники за спеціальністю.

Книга має мінімалістичне оформлення: біла обкладинка з графічним малюнком, закладка у вигляді чорної шовкової стрічки, червоний колір в ілюстрації зустрічається тільки один раз. Надрукована на дуже якісному папері.

Особливістю книги є численні посилання на сайт автора на різних сторінках у вигляді QR-кодів. За зчитування їх за допомогою додатку у смартфоні, читачеві доступні додаткові матеріали в інтернеті: фото та відео-файли. Вони посилюють і доповнюють враження від тексту і є документальними. За словами Валерія, книга є цілком вигаданою, але знаючи більше про автора і час, про який йдеться, ви впізнаєте багато реальних подій.
  
Сам автор не розкриває подробиці сюжету ані у вступі до роману, а ні у своїх інтерв’ю — для того, щоб не псувати інтерес до читання. Можу сказати, що мова йде про життя військового і зміст поділено на три не однакові за обсягом частини: до потрапляння в армію, навчання у частині та перебування у зоні АТО.

Я вагався щодо придбання цієї книги, хоча багато чув про неї і бачив схвальні відгуки. Зараз я можу сказати, що не жалкую про придбання. Роман є дуже цікавим. На відміну від інших читачів, що поглинули його за 2-3 дні або тиждень, я читав його повільно, невеликими частинами. Це надає відчуття, що події відбуваються майже в той саме час, що й читання.

Також можу сказати, що ця книга не з тих, що після читання назавжди залишаються на поличці. Її обов’язково захочеться перечитати ще.