Анотація "Самійло Величко «Літопис»"
Твір Самійла Величка належить до трьох найвідоміших та найповніших «козацьких літописів» і є унікальною пам’яткою козацької історичної думки й барокового письменства першої половини XVIII ст. Величко був канцеляристом Війська Запорозького часів гетьмана І. Мазепи і мав великі можливості для збирання й використання матеріалу.
На відміну від літописів Самовидця та Грабянки, праця Величка є масштабнішою. Вона охоплює події від 1620 р. до 1700 р. і вміщує сотні документів з військової канцелярії (як унікальні копії, так і буквально «вшиті» в текст оригінали), цитати з нині втрачених щоденників, хронік.
Попри унікальність і популярність, Величків твір ніколи не видавали цілком, з необхідним археографічним апаратом. Тому «Літопис» Величка, по суті, досі не вивчений належним чином. Його було опубліковано в середині XIX ст. із грубим порушенням структури, значними пропусками, без коментарів, текстологічного й кодикологічного аналізу. Крім того, до публікації XIX ст. з цензурних причин не увійшли окремі документи.
