Джеймс Бовен
Детально про автораАнотація
Ця історія сталася в Лондоні, хоч могла трапитися в будь-якому сучасному великому місті. Два випадкові знайомі — вуличний музикант Джеймс і вуличний рудий кіт Боб — стають друзями на все життя і дарують один одному надію на щастя…
Читати все
Кетс, драгс, рок-н-рол?
Читати всеВам доводилося зіскакувати з наркотиків? Сподіваюся, що ні. Як і мені. Проте ця історія насамперед не про вуличного кота, а про вуличного музиканта, який скотився в наркотичну безодню, а потім намагався з неї видряпатися. І у кого ж вчитись видряпуватися, як не в кота? Інколи навіть допомога маленького клубка шерсті може бути безцінною (пам'ятаєте казку про ріпку? отож).
Щодо самої книжки, то з літературної точки зору — це зовсім не шедевр. Все-таки написана вона не видатним письменником, а людиною яка в руках тримала переважно гітару, а не перо. І, як показує ця автобіографічна книжка, «університетів-консерваторіїв» автор теж не закінчував.
Це — історія життя. Не надто видатного. Такого, як і в сотень тисяч інших людей, які не змогли собі дати раду, перейшовши у доросле життя. Просто більшість так на дні й залишилися, а музикант Джеймс виплив, тримаючись за хвіст кота. А потім про все це написав.
Кому читати: любителям котів, наркоманам, які прагнуть «зіскочити» та підліткам, які виглядають на обрії свій життєвий шлях.
Кому не читати: людям з великим життєвим досвітом і тим, що шукають у книгах метафор, цікавих діалогів, глибоких думок — тут цього й близько немає. Це просто автобіографія — людини і кота.
Оцінка:
Видання — 7 балів. Зроблене красиво, стильно, шрифт нормальний. Єдиний мінус — проклейка сторінок така-собі. Якщо часто кидатися книгою, то вона може не витримати.
Переклад — 7 балів. Нормально. Помилок чи русимів помічено не було, як і «літературності». Текст простий — перекладачу не потрібно було докладати надмірних зусиль.
Сюжет — 6 балів. Забракло глибини.