Песиголовець

СТАРІ ДИТЯЧІ КАЗКИ ІНОДІ ОЖИВАЮТЬ…

Кожен з нас чув в дитинстві казку про червону шапочку. Та яка пішла через ліс віднести бабусі пиріжки з усім відомим фіналом. Добра дитяча казочка, яка, за переконанням автора, має набагато глибшу, і не таку вже й безневинну історію. Зав’язка роману полягає в тому, що молодий, доволі успішний письменник, переживає певну творчу кризу. В пошуках натхнення він, разом з сім’єю, їде в ліси Прикарпаття, де, за легендою, жив і мученицьки загинув легендарний воїн з головою вовка – святий Христофор.

Цей сюжет має вивести його на вершину літературного олімпу, достатньо лише назбирати у місцевих інформації – і новий бестселер готовий. Та після повернення до Мелітополя в сім’ї починаються величезні негаразди. Вони ще не знають, що повернулися додому не самі. І легенда, яка збуджує уяву і провокує страх, може виявитися схожою на реальність.

Доволі смілива і несподівана ідея, яка цілком може стати однією з кращих історій новітнього українського горору. Тема слов’янсько-української міфології поступово набирає обертів і це не може не радувати. Давні легенди, переплетені в сучасності, з елементами детективу та горору – успішний мікс, який дозволяє говорити про «Песиголовця» я про доволі успішний роман, який одночасно захоплює, лякає, і продукує певні роздуми про історію, релігію, письменницькі будні, життя і смерть.

Цікава і динамічна історія, яка однозначно може полоскотати нерви і зовсім з іншого боку подивитися на історії, які ми знаємо з дитинства як безневинні казки, які дійшли до нас в дуже обрізаному вигляді. Адже те, що сталося тисячу років тому в одному полянському поселенні, не може бути забутим. Воно обов’язково повернеться, щоб помститися за дві речі, які часто ідуть поруч – любов і зраду.

Песиголовець тут, знову блукає серед нас, щоб знайти ту, хто зрадив його і змусив прийняти мученицьку смерть, яка зробить його святим Христофором – захисником всіх мандрівників, людиною з головою вовка.