Увійти в інтернет-магазин
Зайти за допомогою
Нагадати пароль
/bitrix/urlrewrite.php?SEF_APPLICATION_CUR_PAGE_URL=%2Fcatalog%2Fsuchasna-ukrayinska-poeziya%2Ftampliyery%2F
На цей email буде вислано ваш пароль
або
Увійти
Увійти в інтернет-магазин
Зареєструватись за допомогою
або
Увійти
Є в наявності
91 грн
Купити

Швидка покупка

Тамплієри

Код товару: ІМ-00002519

Видавництво: Книги-XXI
Рік видання: 2016
Мова: Українська
Обкладинка: Тверда і суперобкладинка
Кількість сторінок: 120
Вага: 300
ISBN: 9786176141457
Наявність ілюстрацій: Так
Формат: 145x215x14мм
Читати усі характеристики

Анотація

Нова книжка українського поета номер один. "Нові вірші 2015-2016". Ілюстрації Олександра Ройтбурда. Багато приємних подій в межах однієї тільки обкладинки. 39 віршів про війну, яку ніхто не оголошував, про біль, із яким ніхто не може впоратися, про любов, від якої ніхто не може відмовитися, та надію, на якій усе тримається.

Читати все
Рецензії
Нюта Бондаренко

В’язні минулого

Назва збірки пов’язана з однойменним триптихом, котрий став її логічним завершенням. «Тамплієри» — це вірші про людей війни, котрі повернулися, але продовжують нею жити, хай навіть свідомо тому опираючись.

Основною в книзі виписана ідея того, що ми ніби відкотили в часі і просторі назад — багато речей тепер мають вигляд, як і в Середньовіччі. Скажімо суспільна знервованість, ненависть та безпорадність. Тамплієрами у віршах зображено тих, хто відгукнувся на заклик відстоювати свій дім, а згодом, повернувшись, став заручником свого минулого. Тепер їх треба заново вчити вірі в людей.
Війна описана як чума, котра ось вже який рік косить країну. Проте Жадан не просто ось так метафорично передав її образ, а ще й вдався до характерного постмодерну прийому карнавалізації, сприйняття світу як параду масок (коли зневірений натовп, аби докричатися до Всесвіту, кидається в крайнощі — починає хресну ходу чи шаманські обряди).

Яскраво і неоднозначно розкрита у збірці проблема віри. Молодий ще хлопець гріє на серці розп’яття, котре йому навіть не належить, він просто підібрав його у храмі, однак віра для нього — не річ, вона не може бути чиєюсь власністю, і тому якщо йому потрібен цей символ захисту — нехай. Нехай носить, не усвідомлюючи ще, що його віра завше при ньому, навіть без цього розп’яття.

Разом із тим, часом автор ніби сам себе заперечує, запитуючи: навіщо віра тим, хто бачив, як усе виглядає насправді? Навіщо вона тим, кому медсестра відриває пов’язки з очей, а знеболювального не дає з тієї простої причини, що не існує жодних антибіотиків від того, ЩО їм болить...

Збірку проілюстрував харківський художник Олександр Ройтруб. Він зобразив людей, але не став гратися з пропорціями чи оригінальністю штрихів. Незвичайність його героїв у іншому — у ступенях деформації свідомості на тлі подій останніх років. Художник малює нам вади зовнішності, однак ми прекрасно розуміємо, що він заховав «між рядків». Частини беззахисних, оголених тіл хочеться скласти у підкреслено правильний пазл, щоб усе повернулося на свої місця, але що робити з деформаціями свідомості?

Ми усі, за великим рахунком, маємо вигляд героїв цих ілюстрацій, та от із зовнішністю у нас все гаразд, ніхто нічого не помічає, чи то не хоче... А от оригінальність та мелодійність авторової мови, на щастя, непоміченими не лишилися, тому невдовзі після виходу в друк збірки, було записано аудіоваріант книги.

Читати все