Анотація "Химерник. Поезія", Віктор Крупка
Це лірика занурення у видиме/невидиме, коли світовідчування і світоспоглядання взаємодоповнюються, перехрещуються, перетікають з одного в інше, набувають багатовимірності. Тут зібрані поезії про землю і всесвіт, тишу і згуки, вічне і тлінне, загусле і зболене, стале і скороминуще, відсторонене і кордоцентричне.
дуже незвично
Це не та поезія, яку можна просто читати.
Читати всеце лірика занурення у не/видиме, коли світовідчування і світоспоглядання взаємодоповнюються, перехрещуються і перетікають з одного в інше, набувають багатовимірності.
Поезії поділені на чотири основні розділи: Шкло, Крик, Тіні та Пам'ять.
Анотація зазначає, що «тут зібрані поезії про землю і всесвіт, тишу і звуки, вічне і тлінне, загусле і зболене, стале і скороминуще, відсторонене і кордоцентричне.»
Ця лірика — ін'єкція романтики та химерності, романтизація міста й людини в ньому.
«це місто. ця ріка. ця аритмія музики...
на вдих і видих більше щось ніж є.
ніхто нікому і дещиць не мусить,
лиш час готує неофітів для прем'єр»
Мова Віктора Крупки надзвичайно вишукана, тож шанувальники маловживаних українських слів — готуйтеся, це для вас.
Ці тексти треба уявляти, проживати і куштувати на смак, бо кожен вірш — портал у час та настрій автора.
Поезії запам'ятаються витонченою відвертістю, а видання направду вражає якістю та ілюстраціями. Художнє оформлення збірки поезій створив Теодор Северин — і це надзвичайно вдала гра чітких ліній і їхніх розмитих, уплетених в тло повторів, як спосіб передати рух і минущість.