Анотація "Сміх у кінці тунелю. Нотатки українського анестезіолога", Іван Черненко
Секс, наркотики, рок-н-рол? Студентські будні майбутніх лікарів трохи інші. Анатомія, неорганічна хімія, перерви на сон. І ні, далі легше не буде. Далі на них чекатимуть лікарні та пацієнти. А ще колеги, які не в змозі прочитати банальну інструкцію до пристрою, родичі, для яких реанімація видається мало не вбивством, і бюрократія, багато бюрократії. Та будуть і ті, хто готовий підставити плече на чергуванні, ті, хто вчасно поділиться новим досвідом, як і ті, хто помітить лікаря та його зусилля.
Книжка Івана Черненка — це книжка про медицину та будні медиків, про той шлях, що долає кожен мрійник, аби стати лікарем. Про помилки, безлад і пацієнтів. Про життя та смерть, про кожного з нас.
Зрештою, це просто історія лікаря з Богом забутої районної лікарні десь у Макондо.
Книга просто неймовірна, не порівняти з іноземними книгами про медицину, коли тобі все здається нереальним та недосяжним... А тут все як насправді і всі випадковості не випадкові. Молодець автор, дуже сміливий і наважився на те, про шо всі просто мовчать. Прочитала за декілька днів, від сміху до питань и розчарувань, але воно того однозначно варто!
Книга мені сподобалась: цікава і інформативна книга про навчання в медичному вузі, про щоденну роботу молодого спеціаліста в районній лікарні на Одещині. Написана легко, з гумором, автор критично дивиться на події і людей довкола, на українську медичну систему. Але все одно не втрачає надії на краще) Є описи медичних процедур, операцій і хвороб, але вони гармонійно доповнюють загальну медичну картину, і як на мене, цього в книзі в міру. Рекомендую.
Гарний стиль викладення, але нахіба написана ця книга так і не зрозуміла. Що автор хотів нею донести? Відчуття,що мені просто пожалілись.
Звичайна книга без особливої художньої цінності. Типу великий допис у Фейсбук. Точно описане українське студентство і медичну систему, але саме як літературний продукт непретензійний
Купила доньці, яка навчається на медичному, завдяки пораді неймовірного Макса Кідрука. Книжка сподобалася і "зайшла", дякую авторові і книгарні!