Книгарня «Є» Ужгород і видавництво НК Богдан запрошують 27 лютого о 18:00 на презентацію книжки Крістін Арноті «Мені 15 років, і я не хочу помирати. Не таке-то воно легке, життя» за участі її перекладача Віктора Мотрука. 

Модераторка: Світлана Тодер, письменниця, менеджерка ужгородської книгарні «Є». 

Дата: 27 лютого, 18:00

Адреса книгарні: м. Ужгород, проспект Свободи, 40

Вхід вільний. 

Про Віктора Мотрука

Віктор Мотрук – перекладач з французької з багаторічним досвідом. Спектр цих творів доволі різноманітний: від поезії у прозі Ж.-Л. Годо, оповідань Еміля Блемона, Крістіана Гранже, Еміля Золя, Шарля Кро, П’єра Ленара, Моріса Леблана до філософських есе Ж.-П. Бару «Сартр і насильство пригноблених», новел популярного композитора, співака і письменника Шарля Азнавура «Від ненависті до кохання». 2020 року став лавреатом двох відзнак – премії ім. Миколи Лукаша «Ars Translationis» («Мистецтво перекладу») від журналу «Всесвіт» та Закарпатської обласної літературної премії імені Федора Потушняка.

Про книжку «Мені 15 років, і я не хочу помирати. Не таке-то воно легке, життя»:

У першій частині роману спогадів відомої французької письменниці угорського походження Крістін Арноті «Мені п’ятнадцять років, і я не хочу помирати» йдеться про  облогу Будапешта під час ІІ Світової війни і події після його захоплення радянськими військами і встановлення в Угорщині прокомуністичної влади. У  ній авторка розповідає про життя мешканців будинку на березі Дунаю, які під час кривавих боїв за місто  протягом двох місяців жили у його підвалі без світла, фактично без води і їжі. Розповідає  враження очевидиці — дівчинки-підлітка, чиє дорослішання відбувалося під артилерійськими обстрілами та нещадними бомбардуваннями її рідного міста.

Другу частину книжки — «Не таке-то воно легке, життя» — присвячено історії родини головної героїні, яка втекла з Будапешта, рятуючись від терору нової угорської влади, спочатку в Задунайський край, де у них був дачний будиночок, а потім, перетнувши нелегально кордон,  в Австрію. Жили певний час у Відні, а відтак у таборі для переміщених осіб у Куфштайні, поблизу Інсбрука. Крістіні — талановитій, освіченій дівчині зі шляхетної родини — вдається умовити батьків відпустити її у Францію, де вона сподівається здобути літературну славу. Попри всі негаразди героїня Крістін Арноті таки втілила в життя мрію своєї юності: її роман взявся видати книгою французький видавець. 

Жахіття, пережиті мешканцями Будапешта й описані в книжці Крістін Арноті, суголосні з тими, які пережили і все ще переживають українці, що стали жертвами масштабної агресії з боку путінської росії. 

Переклад та публікація цієї книжки підтримана грантовою програмою Європейського Союзу «House of Europe»

Учасники:

Віктор Мотрук ― перекладач.

Світлана Тодер ― можераторка.

Запланований прямий ефір у фейсбуці на сторінці Книгарні «Є» Ужгород.

Вхід вільний