«Цивілізація. Як захід став успішним» - цілісна історія світу

«Цивілізація. Як захід став успішним» - це книга британського історика та журналіста Н. Фергюсона. Вона побачила світ у 2011 р. і отримала позитивні відгуки від оглядачів з провідних світових видань: «The Economist», «Newsweek», «New York Times». Це типово англійська книга – цікава, приголомшлива, оригінальна, багата на фактологічний матеріал та не позбавлена британського гумору.

Значний вплив на ідеї Н. Фергюсона мали праці С. Гантінгтона та Д. Даймонда. Зокрема, від С. Гантінгтона він запозичив тлумачення категорії «Захід», як інституційного явища, а наукові розвідки Д. Даймонда стали інтелектуальним натхненням для написання «Цивілізації».

За останні десятиліття з’явилася низка книг, в яких автори намагаються дати відповідь на питання, у чому ж полягає секрет успіху Заходу, а робота Н. Фергюсона якісно виділяється на їхньому фоні. Для досвідченого читача не секрет, що середньовічна Європа тривалий час відставала від Сходу економічно, демографічно та навіть культурно, але згодом зробила значний ривок уперед. На думку автора, причиною цього стали «шість убивчих застосунків», а саме: конкуренція (автор має на увазі децентралізацію політичного та економічного життя, які призвели до виникнення національних держав і стимулювали розвиток капіталістичних відносин); наука, власність (наявність верховенства права, як захисту інтересів приватних власників дало поштовх до виникнення ефективного представницького врядування); медицина, споживання (на переконання Н. Фергюсона, означений спосіб матеріального існування відіграв центральну роль в успіху промислової революції) та праця.

Однак, головна цінність книги не в тому, що автор перелічив і проаналізував переваги  Заходу, а в тому, що визначив недоліки Сходу. Провідна ідея книги стверджує, що Західна Європа мала інституційні переваги над іншими країнами. Зокрема, у Західній Європі існувала динамічна конкуренція в економічній і політичній сфері, чого не спостерігалося в Китаї, Османській імперії та Індії. Це стало стимулом для зростання адміністративної та військової ефективності.

В останніх розділах Н. Фергюсон наголошує, що Захід приніс світу не тільки демократичні цінності, високу культуру та технології, але й часто був джерелом несправедливості, бід й здійснював дискримінацію та геноцид поневолених народів Африки.

Підсумовуючи сказане, зазначимо, що книга не позбавлена суб’єктивності, але саме це одна з її сильних сторін. Також до позитивних сторін книги слід додати наявність посилань, списку літератури, ілюстрацій, схем та діаграм. Це саме та книга, яку слід прочитати більше, ніж один раз, аби зрозуміти хід думок автора та зробити правильні висновки.