ТОЛОКА-2020: нарешті офлайн!

Раніше мій календарний рік умовно розподілявся на чотири літературних ярмарки: два в Німеччині — Франкфуртський та Лейпцизький — та два в Україні — „Книжковий Арсенал“ у Києві та Львівський книжковий форум, які забезпечували мене літературним адреналіном. Це окрім інших, не менш важливих, літературних читань, фестивалів, дискусій, зустрічей в моїх обох країнах. 

Жодний зум-ефір не міг замінити спілкування з читачами та друзями в реальному житті, жодна онлайн-презентація не могла стати повноцінною альтернативою живому обговоренню, коли бачиш навпроти себе не холодний екран ноутбуку, а зацікавлені очі людей.

Моєму розпачу не було кінця, коли я дізналася, що й улюблений Бандерштат також пройде в новому онлайн-форматі. Але так само не було кінця і радості, коли було оголошено, що цьогорічна літературна Толока, а точніше літературно-мистецький фестиваль „Толока 2020“ пройде офлайн в Запоріжжі. Ми хутко закинули суконьки та шорти в наплічники та ринули до міста за порогами Дніпра, як наркомани в пошуках нової літературної дози вражень. І ейфорія від заходу була неймовірна!

Запоріжжя зустріло нас усміхненими очима (ну бо масочки та гігієна понад усе) організаторів під керівництвом невтомної Олени Заставної, насиченою програмою літературних дискусій, лекцій, презентацій, воркшопів, читань та вечірніх музичних заходів.

Ми обговорювали сучасні процеси у світі українського книговидання, представляли книжкові новинки, серед яких і мою другу книгу “12 сезонів жінки”, натхненно дискутували на наболілі теми, насолоджувалися смачною кавою та просто раділи реальним зустрічам.

Проспект Маяковського у Запоріжжі перетворився на алею слави українського укрсучліту! На п’яти головних майданчиках фестивалю організатори змогли зібрати неймовірну кількість зірок української літератури: Сергій Жадан, Андрій Курков, Олександр Ірванець, Катерина Бабкіна, Андрій Кокотюха, Сергій Мартинюк, Артем Чапай, Богдан Коломійчук та багато-багато інших. Упродовж двох тижнів на музикальній сцені можна було почути гурти “Жадан і Собаки”, „OT VINTA!”, „VIDLIK“, “Punky-BoyZZ” та інших. Так! Живий концерт! Справжньої живої музики! З моїм колегою Павлом Матюшею ми також виступили на сцені нічного Запоріжжя з музично-поетичним перформансом „По той бік“, під час якого ми в супроводі саксофона прочитали у вигляді поетичного діалогу свої поезії. Було дуже тепло, затишно та атмосферно!

А ще в рамках фестивалю показували українські художні та документальні стрічки, робили майстер-класи з ужитково-декоративних мистецтв та проводили творчі майстерні для дітлахів. Одним словом, кожен мешканців міста міг обрати в програмі щось для себе. Звісно, публіка в Запоріжжі інколи була досить „екстравагантною“, і тим важливіше, на мою думку, розвивати культурну програму саме в регіонах країни. Було дуже приємно спостерігати, коли пересічні жителі міста, прогулюючись, зупинялись біля концертного чи презентаційного майданчиків та залишались послухати концерт чи читання. Це надихало!

Фото на банері: Ольга Кімерлінг

Фото до статті: Ксенія Фукс