Інтернет-магазин
Увійти в інтернет-магазин
Нагадати пароль
/blog/osoblyva-dumka/mistse-narodzhennya-drukovanoyi-knyhy/
Відновити пароль по телефону
або
Увійти
Зареєструватись
або
Увійти

Місце народження друкованої книги

01.07.2021
Відгук

Авторка про себе:

Письменниця, громадська активістка, художниця, головна редакторка та співзасновниця україно-німецького журналу «Gel[:b]lau», голова та співзасновниця ГО «Українське Ательє Культури та Спорту» в м. Штутгарт. Закінчила Донецький Національний Університет за фахом «Англійська мова та література» та Штутгартський Університет Медіа за фахом «Реклама та маркетингові комунікації». З вересня 2019-го року - авторка «Українського Тижня». Народилась в Донецьку, наразі живу та працюю в Штутгарті.

IMG_7004.jpg

У самому центрі німецького міста Майнц, навпроти собору, розташована розкішна будівля з вишуканим фасадом біло-теракотового кольору в стилі пізнього Ренесансу.

IMG_6999.jpg

Декілька століть тому будинок на Лібфрауенплац (Das Haus zum Römischen Kaiser am Liebfrauenplatz) був найбагатшою міською спорудою, яка поклала початок відбудови міста, зруйнованого та знелюдненого Тридцятирічною війною.

received_342084700850225.jpeg

Тривалий час він служив готелем, в якому зупинялися Ґете, Моцарт та Вольтер. Сьогодні тут та в новобудівлі поруч, яку у 1900 році побудували жителі Майнца на честь «Людини тисячоліття» Йоганнеса Гутенберга, розміщений один із найстаріших музеїв книги та друку у світі — Музей Гутенберга. Після піврічного карантину всесвітній музей поліграфічного мистецтва нарешті відчинив свої двері, а я нарешті змогла побачити на власні очі праматір усіх сучасних книжок — Біблію Гутенберга.

IMG_7005.jpg

Перед виставковими залами музею відвідувачам пропонують переглянути невеличкий документальний фільм про Йоганнеса Гутенберга, який у середині 1440-х років винайшов спосіб друкарства рухливими літерами й спричинив першу медіареволюцію у світі, змінивши тим самим назавжди процес книговидання. Після перегляду фільму нас запрошують у ретельно відтворену друкарню Гутенберга. В її центрі стоїть дивовижний апарат — ручний друкарський верстат Гутенберга, яким можна користуватися й сьогодні. Крок за кроком нам демонструють, як саме виглядав процес народження книги понад 600 років тому.

IMG_7002.jpg

Звичайно, Гутенберг був не першим, хто намагався надрукувати текст або малюнок. Одним з «прогресивних» способів на той час було гравіювання на дошці для подальшого відбитка.

Така заготівля була одноразовою, а сам процес — довгим і виснажливим. Саме тому книги частіше писали від руки тисячі переписувачів, переважно ченців. Звісно, з такою «хендмейд» технікою про великі наклади можна було геть забути. Але все змінилося, коли німець Йоганнес Гутенберг здогадався відливати окремі букви у великій кількості.

IMG_7006.jpg

З твердого металу винахідник зробив «пуансон» — модель опуклої літери в дзеркальному зображенні — який він вдавлював у м’який метал і отримував так звану матрицю. Цю матрицю він заповнював розплавленим металом, а після його охолодження мав металеві літери. З літер складалися рядки, а з рядків — сторінки.

Кожен відбиток Гутенберг робив за допомогою гвинтового друкарського преса: технологія, яку використовували винороби і яку винахідник пристосував для друкарства. Завдяки йому людство отримало гігантський поштовх в інтелектуальному і науковому розвитку.

IMG_7008.jpg

Отримавши свою копію відбитку стародавньої Біблії, я нарешті поринаю всередину музею.

На виставковій площі 2700 квадратних метрів представлені унікальні приклади європейської книжкової культури від XV століття до наших днів, які ілюструють візуальне та тематичне різноманіття однієї з найважливіших глав історії культури.

IMG_7003.jpg

Стародавні рукописи, графіки, друкарські інструменти та верстати розповідають про історію поліграфії. Та все ж таки головний експонат музею — це всесвітньовідома «Biblia Latina», 42-рядкова Біблія Гутенберга, яка поважно лежить в скляній вітрині в окремій кімнаті на другому поверсі.

IMG_7009.jpg

Це справжній шедевр книговидання: майже 1300 сторінок, на кожній з яких містилося 42 рядки, кольорові ініціали, намальовані вручну художниками, фігури, заставки, колонтитули.

П'ять років Гуттенберг працював над цією Біблією, і працював, звичайно, не один. Йому допомагали два десятки осіб. Надрукована Біблія була частково на дорогому італійському папері, частково — на пергаменті. Її фарби навіть сьогодні виглядають надзвичайно яскравими, оскільки невтомний експериментатор Йоганнес Гутенберг додавав в «базову» друкарську фарбу мідь, свинець, сірку, поки не отримав бажаний результат.

IMG_7010.jpg

І попри все це, книга Гутенберга коштувала все одно дешевше, ніж більшість рукописних Біблій.

Книги нарешті почали виготовляти масово, а разом з тим просвіщати й населення. З’явилися перші друковані карти, анатомічні посібники для лікарів, історичні нариси, підручники, дитячі казки тощо.

Окрім стародавніх книжок, у музеї також можна дослідити історію палітурної справи, виробництва паперу та фарб, а також зазирнути у відділи найдавнішої історії друкарства у Східній Азії.

IMG_7016.jpg

Багато чого змінилося з часів Гутенберга. Книга набула інших форм — сьогодні її можна завантажити в електронному варіанті, прослухати в аудіоформаті чи навіть візуалізувати за допомогою додаткової чи віртуальної реальності. Якою буде книга майбутнього? Яка доля очікує друковану книгу? Власно мені хочеться вірити, що попри всеохопну дигіталізацію друкована книга буде жити й надалі радувати нас шелестами сторінок та запахом свіжонадрукованих літер — цього ніколи не зможе передати жодна цифрова копія. Читайте книги, а ще краще українські!

Фото до тексту - Ксенія Фукс,

фото на банері - Ольга Кімерлінг.

Читайте також:

Отримуйте знижки та книжкові анонси на пошту
small_image