Книги про художників і не тільки

Мистецтво здатне закохувати і брати до себе в полон, не відпускаючи до кінця життя. 

Тому й не дивно, що цьому унікальному явищу присвячено святковий день, що в Україні традиційно відзначається 9-го жовтня! А які ж книжки доречно було б прочитати усім поціновувачам напередодні? Про це й спробую сказати далі.

1. “Це Воргол”. Ця книжка з чарівної серії від Видавництва Старого Лева якнайкраще повинна сподобатися всім охочим розібратися в тенденціях поп-арту. Власне тому, що саме Енді Воргол був батьком усіх цих “незвичних”, на перший погляд, картин із зображенням залізних консервних банок, різнокольорових Мерилін Монро і бананів на обкладинці “The Velvet Underground”. Він вніс і поширив цю тенденцію, ставши найбільш рекламованим митцем ХХ століття (і так, лого Coca Cola – це теж його робота). Та нам він цікавий ще й тим, що є нашим з вами співвітчизником! Сервус, Андрію Вархоло!

2. “Порт Житана” Олеся Ільченка – це витончена і світла історія про ресторанчики на березі Женевського озера, про художників-емігрантів і мистецтвознавців. Роман про пошуки втраченого (і не тільки кохання, що теж тут присутнє). А найголовніше – це майстерність автора, що вміє схопитися за серце читача і, розтопивши його, не відпускати до самого закінчення роману.

3. “До краси” Девіда Фоенкіноса. Колишній доволі успішний науковець і дослідник творчості Модільяні в один момент вирішує покинути все і стати звичайнісіньким доглядачем у музеї. Що підштовхнуло його на такий рішучий крок? Від чого він тікає і в чому намагається знайти зцілення? І як мистецтво здатне вилікувати людські тривоги? На всі ці доволі одвічні, а, втім, достоту актуальні й інтимні питання дає автор відповіді у своєму чудовому романі, доволі іронічному, проте й доволі трагічному.

4. “Без ґрунту” Віктора Петрова-Домонтовича. Цей твір і не тільки можна прочитати в класній книзі “Спрага музики”. Роман одного з найбільш суперечливих митців української літератури описує нам когорту мистецтвознавців, що зібралися, аби вирішити долю однієї історично важливої церкви. Мова Домонтовича – це щось чарівне! Без сумніву, один з найпоетичніших текстів ХХ століття, що має всі сили і можливості не відпускати від себе читача десятками сторінок, тримаючись бодай на самих лишень описах живопису – зіставних і порівняльних. Але ж з якою елегантною точністю це вдається авторові!

5. “Фріда Кало. Безжальна врода”.  В цій романізованій біографії французький журналіст і письменник Жерар де Кортанз пропонує читачам поринути в пристрасний і безкомпромісний богемний світ Мексики. Це Фріда Кало, що зачаровує в себе нових поціновувачів, незнайомих з її творчістю, і наново відкривається для знавців!