Готичні замки, вампіри та Геллбой: творчий шлях Майка Міньйоли

Автор культової серії про Геллбоя, багаторазовий лауреат премії Айснера, Гарві й Eagle за найкращий малюнок та сценарій, художник-постановник діснеївського мультфільму «Атлантида» – усе це, і не тільки, про Майка Міньйолу.

На початку 90-х разом зі сценаристом Говардом Чайкіним та контурником Алом Вільямсоном Майк створив комікс-адаптацію відомої серії розповідей Фріца Ляйбера «Фафгрд та Сірий Мишолов». Українською фентезійний комікс видало видавництво Fireclaw, зібравши під обкладинкою аж сім історій про двох корисливих авантюристів: варвара Фафгрда та худорлявого Мишолова.

30 грудня 1992 року митець починає роботу над культовою серією про червоного напівдемона Геллбоя (відомого також під адаптацією Пеклик). Як пише сам Майк, спочатку всі персонажі (крім Геллбоя) мали інші імена. Крім того він планував зробити «Геллбоя» традиційним онґоінґом, тому і не думав завершувати одну історію та починати іншу. Перед ним була просто купа деталей сюжету, що не поєднувалися між собою. Однак Френк Міллер запропонував зробити з «Геллбоя» мінісерію, і відтоді Майк намагається створювати конкретні сюжетні арки.

Українською побачити комікси про Геллбоя можна завдяки видавництву «Вовкулака», відтак на початку 2019 вийшло перше видання «Геллбой. Колекційне видання. Том 1», що зібрало під тканинною обкладинкою із золотистим тисненням дві арки «Зерно руйнування» та «Пробудження диявола».

Крім того сценарій до другої та майже усіх наступних арок писав Майк уже сам (і, особисто мені, Міньйола-сценарист пристав до душі значно більше за Джона Бірна). Ці два графічні романи навмисне зібрані під однією обкладинкою, щоб можна було порівняти етапи розвитку стилю Майка, який вплинув і на комікси, і на інші види мистецтва. Видання також містить чималий ескізник з коментарями художника. Щодо сюжету, арки охоплюють походження червоного напівдемона у часи Другої світової війни, його службу в Бюро паранормальної розвідки й оборони разом з не менш паранормальними агентами Ейбом Сапієном та Ліз Шерман, і протистояння різноманітним міфічним істотам.

Як пише Алан Мур в одній з передмов до видання: «“Геллбой” – це смарагд, великих розмірів і з особливим блиском. Хоча цей дорогоцінний камінь і видобув першим із багатих покладів Джек Кірбі, саме вмілі руки Майка Міньйоли вигранили та обробили його.»

Хоча продовження другого тому прихильники чекають вже понад рік, видавництво «Вовкулака» вирішило скрасити очікування, запропонувавши невеликий аперитив у вигляді зимових синґлів: «Геллбой. Зимовий спецвипуск 2016» (мінізбірку з чотирьох мініісторій) і «Геллбой. Ніч Крампуса» (про зустріч Геллбоя зі супротивником Святого Миколая – Крампусом). Наприкінці цього року також очікуються ще два зимових спецвипуски 2017 і 2018 років. Усі історії не поступаються атмосферою основній арці. Вони такі самі моторошні й міфічні, однак не позбавленні різдвяного духу.

У першому коміксі юний Геллбой тікає з бази БПРО і потрапляє у дивний та фантастичний цирк, де зустрічає демонів із пекла.

«У мовчазному морі» ж шлях Геллбоя перетинається із кораблем-привидом. Головний герой потрапляє в полон до фантомного екіпажа, що його очолює Фінеас Барнум, який планує продати його до цирку. Як синґли, так і графічні романи є самостійними творами, а отже, ідеально підійдуть для знайомства з серією, якщо вагаєтеся чи брати колекційне видання.

Не Геллбоєм єдиним. Разом з Крістофером Ґолденом у 2007 році Майк створює ілюстрований роман «Балтимор; або Стійкий олов’яний солдат і вампір». 2010 ж виходить комікс про лорда Балтимора – «Чумні кораблі». Утім, це не продовження, «…а скоріше супутник, дверний проріз у темній крипті», як пише Джо Гілл у передмові.

Неможливо не помітити прихильність Майка до вампірів, оскільки він ще з дитинства обожнює «Дракулу». Покинуті маєтки, зруйновані церкви та готичні замки з-під олівця Міньйоли мають просто розкішний вигляд, загорнуті туманом таємничості та відчуття, що щось ховається за рогом.

Власне, незабаром від видавництва Fireclaw очікується графічна адаптація «Дракули» 1992 року, котру Рой Томас та Майк Міньйола створили під вихід однойменного фільму Френсіса Форда Копполи.

І на останок список Міньйолаверсу українською поповнює і нещодавно виданий комікс 2015 року «Чужі. Спасіння» з химерного світу Рідлі Скотта.

Багато хто вважає художній стиль Міньйоли специфічним, проте ця специфічність ніколи не залишається поза увагою. Крім того, Майк зарекомендував себе ще й сценаристом і неодноразово доводить, що вміє і у малюнок і у текст. А враховуючи увагу українського читача до його творчості, полиці коміксарень та книгарень неодмінно поповнюватимуться його роботами.