Дитячі книжки-ювіляри

Коли читаєш книги, не завше замислюєшся, що вони старші за тебе в кільканадцять разів. Іноді не одразу звертаєш увагу, хто їхній автор. Головне - щоб подобалось.

Є книжки на один раз: прочитав і забув. Є класика - твори, що можуть подобатись чи не дуже, однак знати їх мусиш. А ще є просто ТВОЇ книжки. Рідні. Які відчувають тебе, які про тебе, які збурюють твоє єство, перевертають свідомість і з дикого внутрішнього спротиву народжують прийняття того, до чого ти ще вчора не був готовим. 

У моєму житті було і є багато книг, але немає улюблених, бо їх справді чимало. Так склалось, що цілком свідомо мій професійний вибір на різних етапах був неминуче пов'язаний саме з книгами. 

Чим глибше напрямок моєї діяльності вимагає занурення в книжкові світи і всесвіти, тим більше я усвідомлюю, як насправді мало я читаю… 

Але сьогодні хотілось би укласти добірку книжок, які добре відомі кожному. Це книжки з дитинства, класика дитячої літератури, яка прочитана, мабуть, багатьма з нас уже стонадцять разів. 

З одного боку, це твори, що стали емблематичними й хрестоматійними. Якісь із них мені страшенно подобаються, якісь абсолютно не виправдали очікувань. Але головним критерієм добру саме цих творів дитячої літератури стало те, що наведені мною видання цього року відзначають ювілейні дні народження. 

Отже, пропоную вашій увазі добірку дитячих книжок-ювілярів 2021 року. 

Щоб краще візуалізувати “обличчя” ювілярів, подам їх у порядку зростання круглої дати від наймолодшого до найбільш зрілого.   

70 років святкує книга “Пригоди Чиполіно” (1951) Джанні Родарі. Коли я вперше познайомилась із цією історією італійського письменника, я сказала, що це якийсь овочевий триллер. Насправді я дуже емоційно переживала разом із Чиполіно всі його пригоди. А ще мені дуже подобались малюнки в книзі…

85 літ виповнюється книжці “Золотий ключик, або Пригоди Буратiно” (1936) Олексія Толстого. Свого часу за мотивами цієї книжки було знято гарне кіно. В історії про хлопчика, витесаного з поліна, було все, що могло вразити дитячу душу: протистояння між хорошими і поганими героями, пригоди, мандри… 

До речі, цього року виповнюється 140 років “старшому брату” цієї книжки, що має назву “Пригоди Піноккіо” (1881) Карло Коллоді. Мені особисто більше подобалась версія Олексія Толстого, однак у дитинстві мало замислюєшся над тим, хто саме з цих письменників створив першим оригінальний образ хлопчика, витесаного з поліна, а просто отримуєш задоволення від книги.

95-річчя відзначає “Вінні Пух” (1926) Алана Мілна. Казкова історія, героїв якої важко не любити, і в героїв якої можна повчитися, як потрібно дружити. До речі, прототипом Крістофера Робіна став син письменника.

145 років з дня виходу у світ виповнюється цьогоріч книзі “Пригоди Тома Сойєра” (1876) Марка Твена. Це була одна з моїх улюблених книг. Як же мені хотілось так само, як і головним героям, плавати на плотику і мати будинок на дереві! Задерикуватий Том, що ходить на вухах перед Бетті, був моїм кумиром. Після цієї книги, я з неменшим захватом читала “Пригоди Гекльберрі Фінна”...

150-річний ювілей святкує “Аліса в Задзеркаллі” (1871), автором котрої є Льюїс Керрол. Зізнаюсь: цю історію не любила ні в дитинстві, ні тепер. Навіть відучала якийсь внутрішній конфлікт, читаючи цю книжку уже своїм дітям... Не мій характер, не мій світ, просто не моє... Однак, побачивши свого часу цей твір, оздоблений ілюстраціями Євгенії Гапчинської - я не встояла і купила цю книжку. Можливо, справа була саме (або лише) у візуалізації?!

170 років збігло з моменту появи легендарного “Мобі Діка” Германа Мелвілла. Якщо в дитинстві я сприймала цю книгу виключно як романтичну пригодницьку історію, то з часом прийшло усвідомлення, що гонитва за Мобі Діком - не лише екзотична пригода, а й глибоко філософська річ, що демонструє, як змінюється світогляд людства… Попри те, чимало з нас захоплено читали в дитинстві цю книгу.

205-річний ювілей у книги “Лускунчик” (1816) Гофмана. Чарівна історія про дива, про віру, і перемогу добра. Саме тому ця книжка і сьогодні користується попитом серед юних читайликів, а я й досі з острахом ставлюся до гризунів й обожнюю великі лялькові будиночки...

235 років тому вийшла книжка “Пригоди барона Мюнхаузена” (1786) Распе. Особисто для мене це не просто захоплива й смішна історія, а й посібник із виживання в екстремальних умовах. Не буду деталізувати, скажу лишень, що після прочитання даної книжки, я не один раз брала приклад з Барона Мюнхаузена, витягаючи сама себе з різних життєвих прерій...

295-й день народження відзначає книжка “Мандри Гулівера” (1726) Джонатана Свіфта. Велетні, ліліпути, карколомні пригоди, небезпека і випробування - усе це в такий, на перший погляд, казковий спосіб розвінчує думку про ідеальність людей, ідеальність суспільства, і світу загалом. Але в дитинстві, не знаю, як ви, а я от не заморочувалась над питанням, чи ідеальний світ, чи ні. 

Зрештою, не замислювалась я і над тим, скільки років книжкам, які я читаю, і хто їх написав. Мало значення лише те, що в даний момент пробуджувало в мені імпульс до співтворчості й фантазування. 

Тож хай ця добірка дитячої класики, що цьогоріч святкує ту чи іншу ювілейну дату з моменту своєї появи, надихає вас на щось позитивне й життєтворче.