Бабин Яр як злочин, що не має часу

Що з людиною відбувається тоді, коли вона перетворюється на звіра? Тільки звір в бажанні полювання на свою жертву в бажанні крові може вчиняти такі злочини. Тільки щось нелюдське може керувати такими діями… Чи це люди – ті, хто виконували накази і ті, хто їх давали?

Пам’ятник жертвам у Бабиному Яру

Тоталітарні режими завше намагалися приховати і не говорити про злочини. Це саме стосувалося і того часу, коли Україна знаходилася під совєтською окупацію, часу, коли трагедію в Бабиному Ярі намагалися замовчувати і подавали лише як суху статистику загиблих без будь-якої персоніфікації і бодай якоїсь об’єктивності, коли на пам’ятниках жертв писали, що загинули «совєтські громадяни», а все робилось так, аби знищити і стерти цю пам'ять.

З вересня 1941 року до кінця вересня 1943 року Бабин Яр був місцем регулярних розстрілів і захоронень, які проводили органи нацистської поліції безпеки та айнзанцгрупи СД разом із військовою та цивільною владою Києва. Жертвами нацистів стали євреї, роми, совєтські військовополонені, українські націоналісти, пацієнти київської психіатричної лікарні, в’язні Сирецького табору та загалом усі ті, кого гітлерівці вважали своїми ворогами. Бабин Яр – це некрополь для більше ніж 100 000 цивільних громадян та військовополонених.

За два дні (29 - 30 вересня) загинула 33771 особа. У «Донесенні про події в СРСР» від 02.10.1941 сказано: «Зондеркоманда 4а в співпраці зі штабом групи і двома командами поліційного полку «Південь» 29 і 30 вересня 1941 року стратила в Києві 33771 єврея». Розстріли були продовжені - про це свідчать нацистські документи.

Так, у «Донесенні про події в СРСР» №111 від 12.10.1941 року говориться наступне: «Загальне число страчених зондеркомандою 4а тепер перевищило 51000».

Знімок німецького фотографа Йогонеса Хеле (6-та армія Вермахту)

Згідно з документами розстріли в Києві безперервно продовжувалися до середини листопада 1941 року. Основну масу розстріляних у цей період становили євреї. Взимку 1941 - 1942 роках у Бабиному Яру загинули члени Організації українських націоналістів. «Донесення про події в СРСР» № 164 від 4 лютого 1942 р. свідчить: «У Київській області боротьба проти комуністів все більше трансформується в боротьбу проти національних українських формувань... Конфіскований письмовий матеріал, а також свідчення різних арештованих в останній час прихильників Бандери знову доводять, що прихильників Бандери неможливо залучити до будь-якої позитивної співпраці. Тому лишається тільки повністю знищити цей рух».

Нацисти розгортають свої репресії не лише проти бандерівців, але й представників інших течій українського визвольного руху. Загалом у Бабиному Яру загинув 621 український патріот. Тут обірвалося життя української поетеси і її чоловіка, члена ОУН (м) Олени Теліги та Михайла Теліги.

Олена Теліга та її чоловік Михайло Теліга

Ми повинні розуміти , що Голокост від куль був не просто розстрілом. Це був жахливий конвеєр по знищенню людей. Людей, які кричали від жаху, яких вбивали пострілами в потилицю упродовж декількох годин поспіль. Тільки за перший день було розстріляно понад 20 тисяч людей. Одна група нацистів відповідала безпосередньо за розстріл, інша - складала трупи, третя - сортувала цінні речі, четверта - стерегла тих, хто чекав своєї «черги». 

За словами берлінського історика Вольфґанґа Бенца (Wolfgang Benz), айнзацгрупи спочатку створювалися саме як ескадрони смерті. Супроводжуючи вермахт, ці підрозділи «вичищали небажані елементи» на окупованих територіях. На думку американського історика Тімоті Снайдера, важливо також усвідомлювати, що в організації та проведенні масового розстрілу брали участь не тільки представники служби безпеки СД і есесівці, а й звичайні представники цивільних відомств, офіцери і солдати вермахту.

Банальність зла полягає ще в тому, що його щиро сприймають за добро. Війна, яка відбулася 80 років тому, вкрила «віспою» увесь світ. Війна, яка забрала життя близька 60-80 мільйонів осіб, війна, яка назавжди змінила мапу Європи і змінила життя і долі людей. Війна, в якій люди вчиняли військові злочини і, найстрашніше, злочини проти людяності. Таким страшним злочином є Голокост. Це нелюдські дії проти людей, коли пам'ять намагалися стерти, як і самі злочини, коли імена жертв вже ніколи не будуть нам відомими… Київ - європейське місто, яке за лічені дні вересня 1941 року змінило свій образ і перетворилося в конвеєр смерті. Були знищені цілі покоління тих для кого це місто і Україна були рідною землею.