Усюди шукав я спокою і в одному лише місці знайшов його – у кутку, з книгою”
Я з тих, хто часом шукає спокій. Щодня мене оточують десятки людей, повідомлень, дзвінків. Щоднини проходжу десяток кілометрів, аби вивідати щось нове про місто, яке люблю та в яке закохую.
Постійно метушня. В якийсь момент хочеться зупинитися, витягнути з наплічника книгу і... Моє ім’я Софія Грабовецька, я Гід у капелюшку й сьогодні ділюся з вами своїми улюбленими куточками столиці, де можна вимкнути телефон та поринути в читання.
Ботанічний сад ім. Фоміна
Один із найстаріших ботанічних парків України, заснований на початку 19 ст. Тут гуляють мешканці із сусідніх вулиць, сюди їде пів міста, коли цвітуть магнолії. Сюди несе мене на одну дуже особливу точку. Якщо йти центральною алеєю від входу біля метро “Університет” в бік Червоного корпусу, за пам’ятником “Студентам та викладачам, які загинули у 1941” є поворот праворуч. Він виведе на звичайну стежку, витоптану відвідувачами, але на ній є незвичайне дерево. Його стовбур немов природне крісло: сідаєш в нього – забуваєш про все. У руках книга, навколо вид, як в Central Park. Наймальовничіше тут у квітні та жовтні.
Яблуневий сад на ВДНГ
За останні роки територія експоцентру стала чудовою локацією для відпочинку: тут гарно їздити на велосипедах, гуляти з дітьми у парку гойдалок, купатися в басейні. Мені ж найбільше подобається приходити сюди навесні в яблуневий сад, посеред якого можна розсістися зі своїм пледом, термосом і вдихати п’янкі аромати. Протягом двох минулих сезонів на частині цієї ділянки працював симпатичний сад гамаків та пікнікова зона. Красиво для фото.
Велотрек
Коли приводжу сюди гостей прогулянок, люблю жартувати, що в житті гарно дивитися на три речі: вогонь, воду і як інші люди працюють. Саме за останнім варто приходити на циклодром. Тут активно займалися велоспортом з 1913 аж до розпаду Союзу. Як добре, що Асоціація велосипедистів відстояла реконструкцію комплексу, й тепер можна розсістися на одній із трибун, зануритися в тексти, рахуючи час від часу кількість кіл, що намотують на своїх “конях” жваві спортсмени.
Національний заповідник Софія Київська
Ідеальна місцина в центрі. Вхід на територію платний (20 грн.), але читання поруч зі стінами 1000-літнього храму того вартує. Територія заповідника не надто велика, проте його стіни надійно захищають від гулу міста. Є багато лавок – обирайте будь-яку, майже всі завжди вільні. Якщо ж надаєте перевагу коцику на траві, то для нього рекомендую обрати зелену галявину ліворуч від Будинку митрополита або за ним, з видом на браму Заборовського. І не забудьте торкнутися до плінфи (давньої коричневої цегли, з якої збудований собор)!
Китайський дворик
Віднедавна один із моїх улюблених маршрутів у теплу пору року: приїхати трамваєм на Контрактову площу, зайти в Книгарню “Є” за свіжою новинкою і пішки дійти у двір на Верхній вал, 62. Цей затишний куточок я відкрила рік тому, вчергове блукавши Подолом. Сад належить чайній, що розташована поруч із ним, тож гарячий напій вам забезпечено.
Приємного читання,
Капелюшниця
Фото: Софія Грабовецька, Дар'я Мангубі, Дар’я Миронець.