Оксенія Бурлака: “Коли ти граєшся зі своїм життям, десь поряд від онкології лікується дівчинка”
А ви б полізли на дах, щоб стати зіркою в Інстаграм? Головний герой повісті Оксенії Бурлаки “Розірваний кадр” Філіп поліз і став зіркою соціальних мереж. У жодному разі не закликаю вас робити подібне, адже вас можуть арештувати за порушення громадського спокою. Але в повісті про таке можна поміркувати, особливо, коли бажання стати зіркою і отримати визнання зовсім руйнує стосунки із друзями, ще й створює конфлікти з батьками. Про що ж хоче розповісти нам Оксенія Бурлака в своїй новій книзі, про це читайте в свіжому інтерв’ю в блозі Книгарні Є.
- На вашу думку, що важливо для підлітків сьогодні: лайки у Фейсбуці та Інсті чи справжня дружба?
- У сучасному світі підліткова дружба вимірюється підтримкою у соціальних мережах. Інстаграм, Тік-Ток — це ті платформи, де підлітки самовиражаються.
Якщо дівчатка дружать, то вони апріорі будуть лайкати одна одній фотографії чи відосики. Якщо хтось перестане лайкати, то це скаже про образу чи байдужість. Так вийшло, що соціальні мережі стали мірилом популярності серед однокласників, друзів, підліткової аудиторії.
Заради лайків і переглядів підлітки “вмикають” креативність, і це круто. Мені подобаються тренди Тік-Току, де підлітки танцюють, співають, розігрують сценки. Однозначно краще проявлятися у різних творчих інтерпретаціях і знімати це на відео, ніж просто сидіти й “втикати” у телефон. Хоча всі ми, звісно, у більшій чи меншій мірі залежні від сучасних гаджетів.
- Коли читав повість “Розірваний кадр”, була стійка асоціація із французьким фільмом “1+1”. Ви його бачили? Які враження від кіно?
- О, звісно, я бачила цей фільм. Один із найулюбленіших. Взагалі на написання книг мене надихають особливі історії, які я можу побачити у кіно, у книзі, почути у пісні чи прочитати у вірші.
Я не копіюю історії, я стараюсь створювати емоції, що вражають. Для мене важливо, щоб читача зачепило.
Ось фільм “1+1” зачепив мене. І мені хотілося створити щось настільки особливе, що могло б наблизити мого читача до виразних переживань. Усе наше життя — це калейдоскоп емоцій і почуттів.
Якщо людина читає книгу і в неї серце починає битися скоріше, якщо вона плаче або сміється — це означає, що письменник гарно попрацював.
А якщо історія ще й лишається у пам'яті й до неї хочеться повертатися — то взагалі найвищий пілотаж.
- Головний герой Філ — руфер. У підлітковому середовищі — це модне хобі?
- Я б не сказала, що модне, але досить популярне. Розумієте, всі підлітки різні. І ті, які люблять екстрим, які обожнюють робити виклик собі, точно полізуть на дах, бо туди їх кличе серце. Мій герой — руфер. І мені хотілося показати обидві сторони медалі цього захоплення.
Кожен сам для себе обирає шлях. Просто багато хто не хоче замислюватися, що там, де є ризик, екстрим і адреналін, часом трапляється і смерть.
Плюс я поставила за ціль показати кардинально протилежний світ.
Коли ти граєшся зі своїм життям, десь поряд від онкології лікується дівчинка, яка усе б віддала за шанс мати довге волосся, шанс просто ходити в школу, просто бути повноцінною.
Часто ми не цінуємо те, що маємо. Для цього я і створюю свої історії. Щоб кожен міг задуматися про власні цінності й вчинки.
- Основна проблема вашої книги — це дружба за гроші, а друга — це погоня за успіхом, який призводить до руйнації стосунків із ближніми. А потім усе це призводить до самоусвідомлення справжніх цінностей. Це цілком Ніцшеанська ідея. У вашому особистому житті траплялися такі історії?
- Кожна моя книга — це частинка мене. Подібні історії не траплялися в моєму житті, але я точно знаю смак зради, розчарування, ілюзорних сподівань. Знаю, як це, коли ти підпускаєш до серця людину, а вона потім робить тобі боляче.
Наше життя — наш учитель. Круто, коли ти усвідомлюєш власні факапи. Це означає, що в тебе є шанс їх виправити.
- Ви самі коли-небудь вилазили на дах і виробляли такі штуки, які роблять герої в повісті?
- На даху я була, але нічого екстремального там не виробляла. Перш ніж писати книгу про руфера, я передивилася десятки влогів екстремалів, перечитала купу постів, написаних руферами. Одним словом — намагалася максимально бути в темі.
Я людина-емпат. Вмію приміряти на себе чужі емоції. Думаю, саме ця здатність допомагає мені у літературній творчості створювати реалістичних героїв.
- Розкажіть про співпрацю з видавництвом “Академія”.
- Василь Іванович Теремко (директор видавництва “АКАДЕМІЯ”) — людина, якій я буду завжди вдячна, адже саме він відчинив двері, в які я так довго стукала.
Я з 14 років мріяла стати письменницею. Але було дуже багато перепон. Мені казали, що письменник — то не професія, також я чула, що у мене замало таланту для того, щоб публікуватися.
Я відправляла свої книги у різні видавництва, робила безліч спроб для того, щоб бути прочитаною. І от одного дня “зірки зійшлися”.
У 2019 році я спеціально для видавництва “Академія” написала повість “Поцілунок був не останній”. Ніколи не забуду той день, коли мені подзвонив директор Василь Іванович Теремко і запропонував співпрацю. От з тієї точки й почалася історія справжньої письменниці Оксенії Бурлаки.
Словами не передати емоції, які вирували у душі, коли я відчула, що здійснилася моя мрія.
- Останнє питання. Для чого і для кого пишете книги?
Я пишу для людей, серця яких співзвучні із моїм серцем. Звісно, моя цільова аудиторія — підлітки. Але дуже багато дорослих, зрілих людей залишилися у захваті від моїх підліткових книг. У 2020 році здійснилася ще одна мрія — я здобула перемогу в конкурсі “Коронація слова”. Скоро вийде у світ нова книга “Платонічне кохання”. Вона написана для дорослої жіночої аудиторії, але я впевнена, що не можна обмежувати книги віковими чи гендерними рамками. Якщо історія відгукається, то яка різниця, скільки тобі років, 16 чи 60? Чи не так?
Розмову вів Ярослав Карпець
Читайте також:
- Поцілунок був не останній 13В наявностіSpecial Price 299₴ ціна ЄКЛУБ КРАЩА ціна Regular Price 470₴ціна ЄКЛУБКРАЩА ціна
- Розірваний кадр 2В наявностіSpecial Price 280₴ ціна ЄКЛУБ КРАЩА ціна Regular Price 440₴ціна ЄКЛУБКРАЩА ціна
