Ігор Стамбол: Про Юрія та Івана Лип, “Братерство Тарасівців” і заповіти Шевченка в політичній площині

Нещодавно в рамках проєкту відомого українського журналіста, письменника, буктюбера та літературного критика Ярослава Карпця на платформі «GoogleMeet» відбулася досить цікава онлайн-подія, присвячена діяльності українських письменників-лікарів Івана Львовича та Юрія Івановича Лип. Спікерами заходу виступили історик, письменник та викладач – Ігор Стамбол, а також заступниця голови правління Благодійного фонду імені Івана та Юрія Лип, біограф та бібліограф – Світлана Кучеренко. Нам вдалося поспілкуватися з паном Ігорем, що є співавтором книги про відомих українських сподвижників, письменників та видавців – Івана та Юрія Лип.

– Розкажіть, як з’явилася ідея написання книжки про Івана та Юрія Лип?

– І я, і пані Світлана – представники Одеської когорти істориків, а Липи там завжди на слуху. Через що і міфів навколо постатей зібралося чимало, і чіткого популярного нарису, аби популяризувати про них правду не існувало. От ми і зібралися з силами на популярну книгу.

– В яких стосунках з літературою перебували Іван та Юрій Липи? До яких видань були дотичними?

– Іван та Юрій Липа в різні періоди дуже активно долучалися до літературного процесу.

Також він є автором віршів, новел, казок і притч. Разом із сином створили в тій же Одесі видавництво «Народний стяг» у 1917 р.

Вірші, сповнені закликом до боротьби та міцності духу, зробили Юрія чільним представником «Празької школи».

– В деяких джерелах пишуть, що 1891 року Іван Липа разом з Борисом Грінченком та Миколою Міхновським стали засновниками таємного товариства “Братства Тарасівців”. Розкажіть, будь ласка, детальніше про мету та ідеї даного угрупування.

– Серед перелічених, засновником «Братерства Тарасівців» був лише Іван Липа (присягу було принесено на Чернечій горі ним, разом із В. Бровиком, М. Базькевичем і М. Байздренком).

Основна практична діяльність полягала у сприянні літературному процесу – було надруковано кілька популярних книг, проводилися таємні зібрання і формувалося коло однодумців.

– Яку роль відігравав Іван Липа у створенні Конституції УНР?

– У 1920 році він брав участь у Конституційній комісії і дуже багато про неї піклувався. Які саме пункти він обстоював неможливо з’ясувати. Проте, він належав до партій Самостійників-Соціалістів, і за їхньою програмою можна судити про політичні переконання членів. В будь-якому разі створювана Конституція не була затверджена Симоном Петлюрою.

– Як вплинув батько на становлення особистості Юрія Липи?

– До приїзду в Одесу Юрій був російськомовним. На Одещині під впливом Івана та Марії Лип він виховався як переконаний українець. Вони самі його навчали перед гімназією та долучили до значної власної бібліотеки. Він з раннього віку сам почав агітувати молодь до української справи, писати твори та цілком долучився до Революції вже у 17 років.

– Яке значення можна відвести Липам у поширенні ідеї українського націоналізму?

– Іван Липа був скоріше самостійником, бо тема «націоналізму» звучала до Революції 1917 дещо інакше. Проте ці позиції цілком відповідали гаслу «у своїй хаті, своя й правда», тому його можна вважати послідовним та активним націєтворцем. Юрій просунувся у цьому аспекті значно далі і займався різними теоретичними аспектами політичної теорії: від пошуку расової окремішності українців, чинників формування нашої нації і до випрацювання оригінальної геополітичної концепції – Чорноморської доктрини.

– Пане Ігоре, дякуємо за розмову на досить цікаву тему.

Cпілкувалася Юлія Григорук