Твори, що справили найбільше враження на міленіалів

Міленіали. Хто, звідки, чому, а головне — нащо?

Найіронічніше, що самі представники покоління Y не можуть відповісти на ці питання. Вони дійсно намагаються, як і намагаються вчені, намагаються попередники (покоління X)... Покоління Z вже не намагається, бо своїх турбот вистачає. Ми спробуємо відповісти на ці складні питання доволі дивним списком книжок. Чому дивним? Бо саме ці книги найбільше полюбилися міленіалам та справили враження на ціле покоління.

Художня література і книги про міленілалів

Пітер Пен (Джеймс Баррі). Вид-во Знання

Так, добре. Маємо визнати: це неочікувано. Давайте ще раз. Пітер Пен. Вже менш несподівано? Цей твір читається усіма дітьми, починаючи з початку 20го століття. До чого тут ці міленіали? Все доволі просто. Якщо Пітер Пен був “хлопчиком, що не хоче зростати”, то міленіали — це “покоління, що не хоче зростати”. Ні, річ не у вашому батьку, який говорить “крутими сленговими словечками”. Справа у психології людей, що народилися в період 1981-1996 (саме ці часові рамки вчені вважають найбільш точними). На час їхнього зростання припали і воєнні дії в різних країнах, і світова фінансова криза, і криза ідентичності безлічі держав, і один з етапів технічної революції. Можна сказати, що у кожного покоління є свої випробування, однак у міленіалів вони були комплексні і неочікувані. Вони розуміли, що якщо (чи коли) виростуть, не їхні батьки, а вони самі будуть відповідати за своє життя. За умов стабільної нестабільності це було страшно, тож зростати міленіали не поспішали.

Покоління “Х” (Дуґлас Коупленд). Вид-во Комубук.

Одна з найкращих книг 20 століття. Чому вона так важлива саме для покоління “Y”? Бо без неї не було б міленіалів. Серйозно. Просто ніхто б не знав, як їх називати (і чи варто це робити). Дуґлас Коупленд запровадив “абеткову” систему зміни поколінь і саме завдяки йому ми завдячуємо теперішньому поколінню “Z”. Цікаво, що автор не задумував книгу як художню, але коли почав описувати просто своїх знайомих, рідних та себе, то зрозумів, що документальний жанр цього просто не винесе. І добре. Бо тепер ми маємо історію, яка своїми драматичністю, щирістю та динамічністю може змагатися за звання “маніфесту чергового втраченого покоління”. До речі, багато статей, робіт, книг про “покоління Y” засновуються саме на антитезі та порівнянні із твором Коупленда. Тож, він заклав не тільки сенс, але і хліб для майбутнього покоління.

Коротка історія часу (Стівен Гокінґ). Вид-во КСД.

Науково-популярний бестселер. Стівен Гокінґ відкривав очі читачам на те, що є дещо поза комп`ютером, поза роботою, поза пошуком себе. Юні представники покоління “Y” могли уявити себе частинкою великого Всесвіту. Дійсно, це було поза межами їхньої уяви: усвідомлення про те, що існує щось невідоме, далеке водночас із ними та поряд з ними. Напевно, це і є секрет того, що “Коротка історія часу” і досі в нашому ТОПі :)

Прокрастинація (Джейн Б. Бурка, Ленора М. Юен). Вид-во ВСЛ

Одна з найкращих книжок нон-фікшн. Вона лежить поряд зі мною (а можливо, і поряд з вами) і важко усвідомити, чому ця книжка є ціннісно важливою і для мене, і для людей, що старші за мене? Все доволі просто. З міленіалів явище “прокрастинації” набуло масових масштабів. Ви можете прочитати в різних наукових роботах, що начебто вони відповідально підходять до роботи та схильні адаптуватися під різні умови. Але по-перше, прокрастинація — це не про безвідповідальність (хоча, не тільки про неї). По-друге, повернімося до того, що міленіали не поспішали із зростанням, тож максимально відстроковували початок дорослого життя. Взагалі книга побачила світ в 1983 році (дороблена в 2008). Незважаючи на такі часові проміжки, книга є напрочуд актуальною та розкладає по поличках такі теми, як невдача, успіх, боротьба, комфорт, час, психологія прокрастинації. Тому можете сміливо купувати її і для себе і для своїх міленіалів.

Алхімік (Пауло Коельйо). Вид-во КСД

Мотивуюча книга про віру в добро та мрію. Цінний доробок, з якого покоління Y брало позитив для існування. Автор ставиться з великим розумінням до молодих людей і дарує їм важливий шанс, який каже: “Хей, друже. Ще не все втрачено!”. Наразі співвідношення позитиву та негативу до Коельйо є десь на межі “50/50”, але про його популярність ніхто не стане сперечатися.

Цикл про Відьмака (Анджей Сапковський). Вид-во КСД

Найпопулярніший фантастичний цикл польського автора виконував роль своєрідного інструмента для відволікання уваги. Ним зачитувалися усі (як зараз українські читачі). Напевно про сюжет тут годі і розповідати. Варто лише нагадати про серіал, який вийде вже у 2020 році.

Цикл “Дискосвіт” (Террі Пратчетт). Вид-во ВСЛ

Щоб не переказувати попередній пункт, варто зазначити, що цикл Террі Пратчетта об`єднує не одне покоління, адже почавшись в 1983 році, закінчився він нещодавно — в 2015.

Трейнспоттінґ (Ірвін Велш). Вид-во КСД

Ним зачитувалися в 90-ті, його люблять і зараз. Джанк-література не була б повною без цього роману, от чому Велша часто порівнюють і з Берроузом і з Томпсоном. Роман дивовижно насичено передає атмосферу п`янких 90-их і невизначеність метамодернізму.

Чотири попередні книги потрапили в список не просто так: їх читали, їх любили, на них росли міленіали, особливо західного зразку (всі вони були написані в період з 1981 до 1996 року). Адже, більшість такої літератури не було перекладено українською до 21 століття. Тоді що ж читали та любили вітчизняні міленіали та чи сильно вони відрізнялися від своїх західних “колег”?

Основною рисою покоління Y можна вважати соціально-ментальну невизначеність. Вони народжувалися без перспективи уникнення постколоніального синдрому, вони живуть з ним і досі. Знайти певні орієнтири ідентичності можна було у мистецтві. Тож, варто згадати про кілька книжок, які таки допомагають виповзти з хащі розгубленості.

Польові дослідження з українського сексу (Оксана Забужко). Вид-во Комора

Провокативна література 90-х. Шок, сенсація, епатаж та програма 11-го класу з сучасної зарубіжної літератури (принаймні, рекомендовано до читання). Все це про “Польові дослідження”. Пригоди коханців є віддзеркаленням романтизму та надзвичайної абсурдності епохи непевності та страху. “Мистецтво в нашому столітті також потихеньку сходить на пси – тому що боїться” - ці слова дуже точно відображають 90-ті, а цей роман яскраво відображає душі українських міленіалів.

Рекреації (Юрій Андрухович). Вид-во Фабула

Вся фантастична вакханалія роману Юрія Андруховича була його ідеалізованим результатом натхнення. Надихався митець, очевидно, життям. Ні, звісно, тут потрібні свідчення самого Андруховича, але цей висновок напрошується сам собою. Де ще письменник міг надихнутися на написання божевільного карнавалу характеру, емоції та кольору, як не у пострадянській Україні?

Наостанок можна сказати ще про пару творів, що доволі сильно вплинули на міленіалів, однак ще не перекладені українською. Це, наприклад, “Kids These Days: Human Capital and the Making of Millennials” (Малкольм Гарріс описує своє покоління в соціально-економічному аспекті та дає важливі поради для встановлення рівноваги між поколіннями) чи “Infinite Jest” (Девід Фостер Воллес дарує пародію на майбутнє з усією завзятістю істеричного реаліста).

Можна сказати точно: література міленіалів визначила і намагалася скерувати їх таким чином, щоб вони не користувалися своєю особливістю, однак і не втрачали свої переваги. Це люди технологічного прориву та свідки абсурдності, а на зміну їм прийдуть зовсім нові — і з шаленим графіком та норовом. Проте це буде далі...