Trick or treat: книги-жахастики до Halloween

Кращі книги-трилери 2020 року чудово репрезентує «Пазл» Франка Тільє. Моторошна історія починається зі спогадів психічно хворого, що обіцяє лікарці розкрити страшну таємницю. Бо ніхто, крім нього, не знає правди про містичну гру-квест, що її проходило 8 молодих людей у стінах лікарні. Гру, де збирання шматочків пазлу перетворювалося в бій за життя. «Параноя» просто так не відпускає своїх гравців. 

Книги жахи-детективи представляє «Двійник» Тесс Ґеррітсен. Судмедексперт, здавалося б, звикла до будь-яких страшилок, адже на секційний стіл зазвичай потрапляють тіла в різному стані. Проте один випадок неабияк налякав дівчину, адже під простирадлом вона побачила свою точну копію. Хіба можливо після такого почуватися в безпеці? А може, полювали на неї саму? Схоже, що найкращий спосіб захиститися — напасти першою. 

Книги, де містика і жахи найкраще співіснують між собою, чудово підходять до атмосфери Гелловіну.  «Повне зібрання прозових творів» Едґара Алана По в кількох томах — це квінтесенція готично-романтичної літератури. Його сюжети просякнуті потойбічним, тут панують настрої скорботи та страху. І саме цим заворожує читача проза По — майстра химерної творчості. 

Де хорор-література — там і Стівен Кінг. Чудовий варіант книжки до Дня всіх Святих — «Воно», роман, що був кілька разів екранізований. Автор передає саму сутність страху, ним тут просякнуте все. Разом із героями дорослішають і їхні фобії, надто ті, що залишили по собі дитячі травми. Та щира любов, дружба і воля до життя здатні творити дива. Навіть коли здається, що надії вже немає. 

Книги Кінга — це трилери, жахи та фантастика в одному флаконі. Тож зустрічайте збірку його малої прози «Повна темрява без зірок». Це похмурі та зловісні твори, герої яких борсаються в тенетах страху, жаги помсти й нелегкого вибору. Кожне оповідання напружує нерви до межі, адже взагалі не знаєш на що сподіватися. 

Збірка від батька жанру хорор, Говарда Філліпса Лавкрафта, «Поклик Ктулгу» та інші історії жаху» переносить вас у надзвичайні світи, де міфологія співіснує з реальністю, змушуючи повірити в усе, що відбувається у творах. Химерність та стилістична виваженість прози Лавкрафта вражає і досі, попри те, що минуло понад сто років з моменту написання. 

«Дівчина, яку ми вбили» Поліни Кулакової прекрасно впишеться у вечір Гелловіну завдяки витонченій детективній лінії та напруженій атмосфері. Героїв тут об'єднує спільна таємниця, про яку вони воліли б забути. Та тільки мертві пам'ятають усе і завжди полюють на тих, хто завчасно спровадив їх у потойбіччя. 

Звичайне відрядження обернулося для дівчини справжнім кошмаром, адже в будинку, на який вона мала допомогти оформити документи, знаходять тіло адвоката поруч із розбитим дзеркалом. Виявляється, за легендою над тим домом тяжіє прокляття: демони забирають кожного, хто насмілиться їх потурбувати. Починається розслідування і тепер героїні потрібно виявити правду про це моторошне місце. Чи зможе вона? Читайте в детективі Андрія Кокотюхи «Розбите дзеркало».