Нас з дитинства вчать, що потрібно говорити правду. Що брехати – це погано. Але з чим більшість з нас стикається у дорослому віці? Так, від брехні нікуди не втечеш. Часом говорити правду не просто невигідно, але й шкідливо. Проте в нашій свідомості все одно лишається цей штамп – брехати погано. Ми знайшли для вас твори про правду і брехню, які розкривають тему брехунів з усіх сторін і показують, до чого може привести нечесність.
Розповіді про чесність
І почнемо ми не з сучасного твору, а з визнаної класики – зустрічайте «Ребекку» Дафни Дюмор'є. Тут молода дівчина, імені якої ми так ніколи і не дізнаємось, закохується та одружується з заможнім Максиміліаном де Вінтером. Здається, що всі мрії героїні здійснилися і вона може бути щасливою… Але спогади про колишню дружину Максиміліана, яка померла за загадкових обставин, не покидають старий будинок. Буквально всі навколо говорять про те, якою чудовою парою вони були. Та чи дійсно це так? Що насправді сталося в ту ніч?
«Брехуни на кушетці» професійного психотерапевта і письменника Ірвіна Ялома – книга про брехню не лише іншим, а й самим собі. Багато історій різних людей сплітаються у міцний вузол, який автор з надзвичайною майстерністю презентує читачам. Адже навіть психотерапевти – це звичайні люди, яких можливо обвести навколо пальця. Але що станеться, якщо такий брехун на кушетці раптом виявить, що сказав набагато більше правди, ніж розраховував? Це книга про шлях до щастя і до саморозуміння – це справжній літературний психотерапевтичний сеанс.
Ще одна гідна вашої уваги книга про казки про брехню для людей, а також про те, до чого приводить неправда – це «Ми були брехунами» Емілі Локгарт. Це історія про перше кохання несумісних, на перший погляд, людей, яка завершується… Та чим зазвичай завершуються такі зустрічі? Щось сталося, але про це ніхто не хоче говорити. І коли нарешті вона ставить питання, то правди у відповідь вона не отримує ніколи. А може і отримає – разом з читачами?
Якщо вас цікавить проза українських письменників, де висвітлюються питання правди і брехні, то «Музей покинутих секретів» Оксани Забужко – це точно те, з чим варто ознайомитись. Цей роман було визнано на міжнародному рівні і перекладено багатьма мовами. Це справжня сімейна сага – історія трьох поколінь, яка охоплює буремні часи радянської влади і доходить до сьогодення. Ця книга розповість правду про кохання, зраду і смерть протягом 70-ти років і про те, яку владу над майбутнім насправді має минуле.
Наостанок пропонуємо до вашої уваги ще один український роман, про який вже точно чули – «Записки українського самашедшого» Ліни Костенко, який вона написала після 20-ти років мовчання. Це роздуми на тему проблем сучасності, прихованої правди та того, що варто очікувати далі. І хоча він вже не висвітлює подій останніх років, самі дилеми українців, на жаль, лишаються такі самі.