Кращі книги зі шкільної програми, які варто перечитати

Така зарубіжна класика як «Портрет Доріана Грея» Оскара Уайльда при повторному прочитанні у дорослому віці сприймається зовсім інакше. Вже глибше розуміються ідеї гедонізму, страх старіння та вразливість кохання. Змінюється кут зору на протиставлення стриманості Безіла та гультяйської натури Генрі. Одне лишається незмінним – бажання розтягнути книжку на влучні витончені цитати. 

Книги шкільної програми – це не лише список літератури, за знання якої потім ставлять оцінки. Це можливість доторкнутися до різних історичних епох, суспільних укладів та людських доль. «Пригоди Робінзона Крузо» Даніеля Дефо поєднує у собі усі пункти, та ще тримає у напрузі, адже не хвилюватися за героя, що опинився на безлюдному острові та сотні разів ризикував своїм життям просто неможливо.

Твори Всеволода Нестайка – це завжди теплі книги про людяність, дружбу та щирість, книги про добро. Шкільна програма дозволяє познайомитися із його «Тореадорами з Васюківки», які потім хочеться перечитати ще неодноразово. Бо сміливі жартівливі витівки двох друзів, невтомна атмосфера безтурботного дитинства та зрозумілий гумор лишають на душі незабутній відбиток. 

Література у школі у багатьох була і є улюбленим предметом, адже тут можна проявити фантазію, поміркувати над цікавими творами, перетворитися на героїв захопливих історій. Точно ще раз захочеться опинитися на сторінках гостросюжетного твору Володимира Рутківського «Джури козака Швайки», де є і богатирі, і волхви, і козацька магія, і військові походи, і смішні випадки. Тут кожен у полі воїн, кожен особливий та потрібний, адже сила – у єдності. 

Така література для підлітків як книга Еріка Сігала «Історія кохання» завжди викликає різну реакцію, від суперечок до захоплення. Але такі прості журливі оповіді будуть актуальні завжди, бо ж сум є невід’ємною складовою нашого життя. Хай цей сум і стосується втрати коханої людини, проти союзу з якою був увесь світ, та серце не дало себе обдурити. 

«Алхімік» Пауло Коельо веде сторінками розмірено і плинно, наче річка, чиє русло поступово звивається, кличучи у невідомість, де може чекати мета всього існування. Цей роман-притча при наступних прочитаннях відкриватиме все нові грані, що надихатимуть на пошуки себе у цьому світі. І неважливо хто ми від початку – пастухи чи королі. Шлях змінить кожного. 

Ще одна філософська казка, що в старшому віці ще більше чіпляє за живе, це «Маленький принц» Антуана де Сент-Екзюпері. Читаючи хочеться зупинятися і вигукувати: «Я ж не такий, я не той сліпий і змучений життям дорослий!». Повертатися до цієї історії можна у часи скрути та безнадії. І, можливо, таки вгледівши удава, що проковтнув слова, а не звичайний капелюх, ви озирнетеся на все довкола по-новому.  

Трагічна і водночас світла історія «Крадійка книжок» Маркуса Зузака актуальна у будь-якому віці, бо описує інший бік Другої світової війни очима дівчинки, що бачила Смерть, але не втратила тепла душі і не зламалася під гнітом жорстких обставин. Врятовані книжки давали їй промінь надії на кращу долю. А сама героїня стала символом протистояння агресивній більшості, символом любові та самопожертви.

Геніальний роман Рея Бредбері «451 градус по Фаренгейту» лишає по собі чимало запитань та приємний присмак сподівань. І бажання відчути його ще раз з роками стає лише сильнішим. Відчуття внутрішніх перипетій пожежника, що попри ризики вирішує йти проти системи та опис світу, де за кожну сторінку книги треба боротися, як і за все що ти любиш, лякають і одночасно надихають. 

«Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Левицького є просто-таки скарбницею родинного гумору та мудрості. Тут і майстерно описані сімейні перипетії, і колоритне зображення українського села, і соковита мова. А найголовніше, що автор зумів поміж рядків влучно висміяти та розкритикувати владний апарат, соціальний устрій та рішення духовенства, що лиш погіршували людям життя.

Ось і готова підбірка для читання: