Сертифікати 
Шлях до розуміння художніх творів лежить через життєвий досвід її творців. Класики української літератури – це саме ті люди, які розчищали дорогу своїм колегам-сучасникам, часом ціною власних втрат, жертвуючи чимось важливим заради єдиної спільної мети – вибудови літератури. Та, зрештою, вони були не міфічними атлантами, які тримають на плечах світ, а цілком реальними людьми, такими, як і ми, які мали друзів і ворогів, які вміли кохати (часом не надто вірно), які не тільки страждали, але й дотепно жартували.
Українська класична література: чим жили і надихалися письменники
Ловитва невловного птаха. Оминути життя Григорія Савича було б зовсім нечесно, адже його постать лишила світу багату філософію, яку він не просто проповідував, а сам жив так, як учив. Людина блискучого розуму й великого серця, він здобував прихильність усіх: і простих селян, і освічених осіб. Григорій Сковорода міг отримати блискучу кар’єру при царському дворі, але натомість обрав долю мандрівного філософа.
Бажав я для скованих волі. Біографія Івана Франка. Біографії українських письменників часом можна сприйняти за художній твір, настільки подані факти вражають своєю неймовірністю. Іван Франко не дарма вважається однією з найвизначніших постатей в українській літературі. Його життя сповнене внутрішніх вагань, суперечностей та плідної праці. Одні його відверто недолюблювали, інші – безмежно шанували. Про Франка та те середовище, в котрому письменнику жилося, і розповість книга Романа Горака
Самі про себе. Автобіографії українських митців 1920-х років. Двадцяті роки минулого століття є чи не найцікавішим періодом в українській літературі - часом, коли когорта молодих письменників почала творити нові жанри, випробовувати незвичайні форми, розширювати тематичний пласт літератури, робити її більш європейською. Ця збірка розкаже історії 105-ти представників «Розстріляного Відродження», починаючи від добре знаних та частково призабутих і загублених. До видання увійшли не тільки власне автобіографії, а й листи, різноманітні довідки, котрі дають нехай і куці, але важливі відомості про життя авторів.
Довженко без гриму. Усі знають Олександра Довженка як талановитого кінорежисера та не менш вправного українського письменника, але чи знаємо ми його як людину? Власне, на це питання намагається відповісти ця книга. Що значить балансувати у творчості між тим, що вимагає радянська ідеологія і тим, що диктує душа, як стримувати внутрішнє поривання, яке суперечить світогляду справжнього радянського товариша? Ось про що має повідати митець. Але здається, навіть він сам цього не знає, адже займався тим, що вмів і любив - витворював мистецтво.
Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву КДБ УРСР. Українськi поети завжди знали, що за вільну літературу потрібно платити, за свою позицію потрібно стояти. Усе це на власному досвіді відчув Василь Стус, який став зразком терпимості й стійкості (цього в нього справді можна повчитися). «Терпи, терпи, терпець тебе шліфує», - казав сам поет. Ця книга реконструює історію його арешту завдяки документам кримінальної справи, статтям, фотографіям та таборовим нотаткам Стуса.
Теплі полярні ночі. Література української діаспори немислима без постаті Юрія Тарнавського — одного із засновників славнозвісного угрупування Нью-Йоркської школи. Поезію Юрія Тарнавського вивчають в американських університетах, а сам автор нещодавно презентував у Львові на Форумі Видавців та в київській Книгарнi «Є» автобіографічний твір «Теплі полярні ночі», що є взірцем сучасних тенденцій цього напряму в американській літературі.