Книги для грамотного говоріння та письма

Лінгвістична література дуже часто асоціюється в нас винятково зі шкільними підручниками й посібниками. В якомусь плані це слушно, однак, зрозуміло, це питання далеко виходить за сферу суто навчання. Маємо констатувати, що мовознавча література охоплює і фахові наукові видання, і посібники, і книжки з історії мови. Вона не є «сухою» та подекуди «занудною» і може зацікавити будь-якого читача, незалежно від його віку чи професії.

Довідники з української мови — це, певно, основа вітчизняних лінгвістичних видань. Звернімо увагу на книжку «Голос і звуки рідної мови» Олександри Сербенської. Вона подає ґрунтовний різноплановий матеріал із питань симбіозу фонетики та фонології. Авторка фокусується на феномені звуку в мові й аналізує його.

Треба згадати і книжку Сербенської  «Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити», що підіймає дуже гостру й актуальну проблему суржику у спілкуванні. На конкретних прикладах автор навчає чистоти й вишуканості української мови.

Тематика мовного звуку простежується й у праці Ольги Дубчак «Чути українською». Вона детально пояснює закономірності функціонування звукової системи української мови, аналізує абетку та методику вимови тих чи інших звуків. 

Зацікавлює читачів і видання Євгенія Стасіневича «ПРОЧИТАНЕ: Читай. Записуй. Запам’ятовуй». Воно знайомить не лише з техніками правильного читання, але й детально навчає, як запам’ятовувати великі обсяги прочитаного, уміти генерувати основну ідею тексту, фіксувати основні аспекти, на яких наголошує автор. Окремі книги мовознавчого напрямку адресовані широкій аудиторії.

Саме таким є видання Ілька Лемка «Цікавинки укрмови», що в довільній формі подає дуже багатий і різноплановий матеріал, котрий обов’язково сподобається й далеким від філології людям.

Молодшій аудиторії адресоване видання Володимира Коломійця «Словник української мови для дітей», який не лише тлумачить близько 800 слів, а й підбирає до кожного з них низку віршів та фразеологізмів, акцентує на історії поширення того чи іншого слова. 

Книги з мовознавства нерідко мають виразний історичний підтекст. Саме таким є видання Ярослава Радевича-Винницького «Історія української мови». Воно підіймає питання розвитку мови та звертає увагу на тих постатей, які долучилися до її розбудови й утвердження в літературній формі.

Академічне видання, розраховане на фахову наукову аудиторію — книжка Любомира Белея «Не минаючи ані титли... Лінгвобіографія старослов'янської мови». Вона подає аналіз розвитку старослов’янської мови в історичному та культурологічному розрізах.

Збірка есеїв Лариси Масенко «Конфлікт мов та ідентичностей у пострадянській Україні» — це певний підсумок щодо мовної й етнонаціональної політики України за останні тридцять років.

Варто обов’язково купити й навчальні книги з української мови. Для студентів закладів вищої освіти підійде посібник «Українська мова за професійним спрямуванням. Навчальний поcібник для підготовки до іспитів». Його назва говорить сама за себе. Ця книжка стане буквально настільною та неодмінно допоможе під час підготовки до модулів та сесій.