Павло Тичина: книги та біографія

Вірші Павла Тичини належать до «золотого» фонду української поезії всіх часів. Неперевершений поет-символіст, що збіркою «Сонячні кларнети» свого часу спричинив справжній фурор, мав складну й досить неоднозначну долю.

Народився Павло Григорович Тичина 1891 року в с. Піски (тоді Чернігівська губернія) в сім’ї сільського псаломщика та вчителя. Цікавим фактом про Павла Тичину є те, що він мав 12 братів та сестер, серед яких — Євген Тичина, відомий український хоровий диригент та педагог.

Освіту майбутній поет здобуває у земській початковій школі. Згодом, за порадою вчительки, яка помічає в нього чудові голос і слух, батьки віддають його до хору при Єлецькому монастирі. Також навчається в Чернігівському духовному училищі, а опісля в Чернігівській духовній семінарії, де проходить художню школу малювання в М. Жука, який знайомить поета з представниками української інтелігенції, зокрема М. Коцюбинським.

Перші вірші починає писати 1906 року. У 1913-1917 роках навчається в Київському комерційному інституті. Паралельно працює в часописах та видає кілька оповідань. Стає членом Чернігівського самостійницького братства.

1918 року видає збірку «Сонячні кларнети», яка досі вважається вершиною творчості поета.

В перші роки окупації України радянською владою Павло Тичина намагається залишатися незалежним письменником. Свідченням цьому є збірки «Замість сонетів і октав» та «В космічному оркестрі». Тоді ж він видає збірку «Плуг», яка закріплює за ним статус провідного українського радянського письменника. 1923 року переїжджає до Харкова, вступає в угруповання «Гарт», 1927 року — до ВАПЛІТЕ. 1934 року повертається до Києва та оселяється в будинку Роліт.

В атмосфері сталінського терору та репресій у 1930-х роках Павло Тичина видає «партійно витримані» збірки поезії, зокрема «Партія веде», що фактично рятують його від карального апарату влади. Біографія Павла Тичини — трагічний символ і приклад того, як радянська влада ламала найталановитіших представників української нації.

У часи Другої світової війни Тичина перебуває в евакуації, опісля працює на низці державних посад, під час хрущовської «відлиги» залишаючись на позиціях сталінізму. Помирає 16 вересня 1967 року.

Вірші Максима Рильського — неперевершений зразок української класики, з якою варто ознайомитися кожному.