Олена Пчілка - книги та біографія

Ольга Косач (справжнє ім’я письменниці) народилася 1849 року в Гадячі, що на Полтавщині. Від батьків перейняла любов до книг, пісень, казок, народних обрядів. Початкову освіту Ольга здобувала вдома. У 1866 році вона закінчила Київський пансіон шляхетних дівчат. Невдовзі після заміжжя переїхала до Звягеля (Новоград-Волинський).

Творчий шлях Олена Пчілка розпочала як перекладачка – завдяки їй українською зазвучали вірші Олександра Пушкіна та Михайла Лермонтова. Вихід книжок із цими творами Ольга Косач фінансувала власним коштом. Багато перекладів світової класики – Овідія, Ґете, Адама Міцкевича, Ганса Крістіана Андерсена, Віктора Гюґо – теж належать Олені Пчілці. Пізніше вона почала видавати власні вірші та оповідання – 1883 року вони побачили світ у львівському часописі «Зоря». Дебютна збірка поезій Олени Пчілки з’явилася 1886 року під назвою «Думки-мережанки».

Діяльність Олени Пчілки не обмежувалася письмом – матір поетеси Лесі Українки перекладала, збирала фольклор, досліджувала етнографію, провадила громадську діяльність, втілювала меценатські проєкти.

Також Олена Пчілка була активною діячкою жіночого руху. Товариство руських жінок у Станіславі видало у 1887 році літературний альманах «Перший вінок» – найбільше до його появи доклалися Олена Пчілка та засновниця товариства Наталія Кобринська. Жіночий рух на зламі XIX і ХХ століть спричинив демократизацію суспільства, чималий внесок зробила Олена Пчілка з союзницями.

Публіцистика – ще одна грань таланту Ольги Косач. Вона здійснила численні розвідки про життя й творчість українських літературних класиків. Також авторка досліджувала різні аспекти етнографії: від українських орнаментів до селянського малювання на стінах.

Олена Пчілка боролася проти русифікації та національного пригноблення. Попри царську заборону єдина з представників української інтелігенції на відкритті пам'ятника Івану Котляревському 1903 року виступає українською мовою. У 1920 році, під час відзначення річниці з дня народження Тараса Шевченка у Гадячі, жінка огорнула бюст поета національним прапором. Згодом Олену Пчілку заарештували в рідному місті за антибільшовицькі протести. Після звільнення жила в Києві, з 1925 року працювала членом-кореспондентом Всеукраїнської академії наук. Померла 1930 року, похована на Байковому кладовищі в Києві.