Леонід Глібов: книги та біографія

Леонід Глібов та його творчість для дітей багато років входять до шкільної програми й не припиняють захоплювати молодших читачів.

Коротка біографія Леоніда Глібова починається 25 лютого (6 березня) 1827 року в с. Веселий Поділ Полтавської губернії в сім’ї Івана Глібова — управителя маєтку поміщика Гаврила Родзянки. Дитинство майбутнього байкаря минає в с. Горби Кременчуцького повіту. Освіту він здобуває спершу вдома, а згодом вступає до Полтавської гімназії. Під час навчання починає писати перші свої вірші, що виливається в першу російськомовну збірку «Стихотворения Леонида Глебова» (1847). Також навчається в Ніжинському ліцеї вищих наук, де починає звертатися до жанру, що стане основоположним у його творчості — до жанру байки.

Після закінчення навчання працює вчителем географії та історії, намагається впроваджувати прогресивні педагогічні методи. Глібов тісно спілкується з чернігівською інтелігенцією. У 1861 році обіймає посаду редактора тижневика «Черниговский листок», де часто друкуються гостросоціальні статті, що критикують урядовців, чиновників і суддів. Через зв’язок із підпільною організацією «Земля і воля» Леонід Глібов потрапляє під поліційний нагляд, а також йому забороняють учителювати. Після цього обіймає дрібні посади й активно займається творчістю. 1967 року йому вдається стати управителем земської друкарні, що посприяло у виданні деяких його власних творів.

Байки Леоніда Глібова — це понад сто творів, що видавалися починаючи з 1863 року. Однак доля цих видань була нещасливою. Наклад першої збірки майже весь знищили у зв’язку з Валуєвським циркуляром. У 1872 та 1882 роках здійснені перевидання першої збірки з доповненнями. Усі подальші спроби видати друком байки виявилися для Леоніда Глібова марними: твори не проходили цензуру.

Леонід Глібов помер 10 листопада 1893 року в Чернігові.

Вірші Емми Андієвської неповторні у всіх сенсах цього слова і знаменують нову, не схожу ні на що, віху в розвитку української поезії.