Сергій Жадан
Сергій Жадан – український поет, прозаїк, перекладач, есеїст. Письменник – одна з найчільніших постатей сучасного літературного процесу. Сергій Жадан належить до когорти українських авторів, яких найчастіше перекладають за кордоном – його твори можна почитати тридцятьма мовами. Письменник є автором романів «Ворошилоград», «Депеш Мод», «Інтернат», збірок оповідань «Біг Мак», «Месопотамія», поетичних збірок «Цитатник», «Ефіопія» та інших. Літературні твори Сергія Жадана відзначені багатьма національними та міжнародними нагородами. Жадан активно долучається до організації фестивалів та інших культурних подій, є учасником мультимедійних мистецьких процесів. Його тексти стають піснями українських та білоруських гуртів. Нещодавно за романом «Ворошиловград» Сергія Жадана розпочалися зйомки однойменного фільму.
Детально про автора
«Життя Марії» — книга віршів і перекладів С. Жадана, до якої увійшли 60 авторських поезій, написаних протягом 2015 р. та 20 перекладів віршів Ч. Мілоша з «Голосів бідних людей». Саме тематика збірок обох авторів логічно доповнює художнє полотно книги, адже поезія Мілоша датована 1943-45 р.р. С. Жадан розгледів суголосність проблем воєнних років з українськими реаліями 2015. Хоч, розгорнувши збірку у 2019, читач віднайде ту ж актуальність — в цьому сила художнього слова.
Поет поставив перед собою завдання не просто розкрити проблему війни, а наголосити на тому, що вона колись закінчиться, тому важливо триматися за свої віру і надію, підтримувати одне одного, аби згодом не соромлячись дивитися в очі співвітчизникам.
Окрім поетичних текстів автор помістив до збірки світлини, зроблені ним самим та харківським фотографом І. Павловим. І тут варто підкреслити, що ілюстративний матеріал не перебрав на себе головну зображальну роль, він лише органічно доповнив текст. Покинуті будинки з облущеними стінами, наглухо зачинені двері та вікна, голі дерева... Постапокаліптичне тло для єдиної людської фігури — жінки у білому.
До такого міста навряд чи хтось захотів би повертатися, але Жадан дає йому шанс — ті, хто стояв за нього на передовій, повернуться і, кинувши зброю, візьмуть до рук цеглу. І нехай довго ще не зможуть спокійно спати після побаченого, та сідатимуть до родинної вечері і обійматимуть коханих.
Назва спрямовує декодування збірки у сферу біблійної символіки, продовжуючи традицію рецепції Біблії, щоправда, поет дозволив собі переконструювати ієрархію святих, поставивши на вершину саме Марію, котра виконує роль своєрідного комунікатора, до якого звертаються ліричні герої з проханням розрадити їх, або хоч пообіцяти, що винних буде покарано. Оскільки Жадан дещо зруйнував первинне значення лексеми, універсальність імені Марії дозволяє йому зробити її образ цілком земним.
Марія стрічається лише у 6 поезіях із 60. Однак щораз вона інша — то вагітна дружина, то співачка церковного хору сиріт, то мати когось, хто не виправдав сподівань, хто проповідуючи любов, дозволив прорости ненависті... Тому письменник наштовхує героїв на нові життєві орієнтири, відмінні від тих, котрі панували у мирні часи. Тепер для них важливо те, що територію, на якій народилися і виросли, треба відстояти. А відстоявши, повернутися до покинутих залізниць чи вокзалів — і відбудувати їх, залатати діри від снарядів і навчитися жити з чутливим сном.