Єшка і перша книгарня
Перша книгарня
Втілити геніальний план і повернути колишню популярність було нелегко. У радянський період школи були переважно російськомовними і за цей час люди майже повністю позабували букви з української абетки. Єшку вже ніхто не впізнавав.
Єшка довго думала про шляхи вирішення культурної проблеми. Як сформувати у людей українську свідомість, зробити Єшку впізнаваною? Раптом її осяяло: «Звісно ж, за допомогою українських книжок!» Вона зрозуміла – справа в тому, що українських книгарень надто мало! Людям ніде купити українські книжки! Треба було терміново щось з цим робити.
Єшка поїхала на ринок, набрала будівельних матеріалів, і в центрі біля Золотих воріт, де завжди жили інтелігентні люди, своїми силами почала створювати першу книгарню на вулиці Лисенка (а було це в далекому 2007 році). Високі мрії про піднесення української культури допомагали їй працювати день і ніч без відпочинку.
Далі потрібно було: 1) намалювати вивіску; 2) знайти книжки; 3) влаштувати урочисте відкриття.
Але на цьому нелегкому шляху на неї чатувало чимало небезпек.
«Я не зупинюсь! Я все одно відкрию книгарню!» – думала Єшка. І відкрила. Але виявилось, що проблема не в відсутності місця, де можна почитати книжечки, а в тому, що насправді українською було нічого читати.
В книгарні
- Добрый день! А это библиотека?
- Добрий день! Ні.
- Здесь можно купить книгу? Ооо!!! Ничего себе, книги на украинском языке! А дайте что-нибудь из топ детективов?
- Ні, вибачте, нічого немає.
- А есть книги фэнтези?
- Немає.
- А дайте на подарок книгу автолюбителю?
- Нема.
- А где у вас отдел с современными украинскими писателями?
- Ось поличка… одна..
- И все? Понятноо...
Єшка пішла думати далі…