Єшка і перша книгарня

Перша книгарня

Втілити геніальний план і повернути колишню популярність було нелегко. У радянський період школи були переважно російськомовними і за цей час люди майже повністю позабували букви з української абетки. Єшку вже ніхто не впізнавав.

Єшка довго думала про шляхи вирішення культурної проблеми. Як сформувати у людей українську свідомість, зробити Єшку впізнаваною? Раптом її осяяло: «Звісно ж, за допомогою українських книжок!» Вона зрозуміла – справа в тому, що українських книгарень надто мало! Людям ніде купити українські книжки! Треба було терміново щось з цим робити.

Єшка поїхала на ринок, набрала будівельних матеріалів, і в центрі біля Золотих воріт, де завжди жили інтелігентні люди, своїми силами почала створювати першу книгарню на вулиці Лисенка (а було це в далекому 2007 році). Високі мрії про піднесення української культури допомагали їй працювати день і ніч без відпочинку.

Далі потрібно було: 1) намалювати вивіску; 2) знайти книжки; 3) влаштувати урочисте відкриття.

Але на цьому нелегкому шляху на неї чатувало чимало небезпек.

«Я не зупинюсь! Я все одно відкрию книгарню!» – думала Єшка. І відкрила. Але виявилось, що проблема не в відсутності місця, де можна почитати книжечки, а в тому, що насправді українською було нічого читати.

В книгарні

- Добрый день! А это библиотека?

- Добрий день! Ні.

- Здесь можно купить книгу? Ооо!!! Ничего себе, книги на украинском языке! А дайте что-нибудь из топ детективов?

- Ні, вибачте, нічого немає.

- А есть книги фэнтези?

- Немає.

- А дайте на подарок книгу автолюбителю?

- Нема.

- А где у вас отдел с современными украинскими писателями?

- Ось поличка… одна..

- И все? Понятноо...

Єшка пішла думати далі…