Агатангел Кримський — Іван Франко. Епістолярні діалоги (1890–1904)

Коли ти знайомишся зі спадком велета думки, справжнього мислителя, то часто перебуваєш під колосальним враженням від його ерудиції та глибини суджень. Якщо ж мова йде про діалог двох таких велетів, то нам лишається тільки мовчки в захваті слухати їх, насолоджуючись чистим інтелектуалізмом. Звісно, ці слова комусь можуть видатися надто пафосними. Та тільки не у випадку з Іваном Франком і Агатангелом Кримським! Ці два видатні письменники, мислителі та вчені залишили за собою фундаментальний спадок, вагомий не лише у вітчизняному вимірі, але й у контексті світової історії. Безперечно, кожен з них мав свій життєвий шлях та особливий «почерк» Долі. Іван Франко увійшов до трійки світочів української культури разом із Тарасом Шевченком та Лесею Українкою, написав чимало поезій, прозових творів, п’єс, займався громадською та політичною діяльністю, фольклористикою. Агатангел Кримський також був тісно долучений до літератури, проте ми його пам’ятаємо  в першу чергу як видатного енциклопедиста, знавця більше 50 мов, фахівця з історії та культури Сходу. Незважаючи на 15-річну різницю у віці, ці два генії дружили, тісно спілкувалися між собою та лишили розлогу переписку з 1890 по 1904 роки, котра стала основою ґрунтовного видання «Агатангел Кримський — Іван Франко. Епістолярні діалоги (1890–1904)».

У цій книзі розміщені листи, багато з яких публікуються вперше. Вони супроводжуються коментарями, авторськими заувагами та нотатками, торкаються питань як наукового і літературного життя, так і гострих суспільно-політичних зламів, котрі сталися на кордоні ХІХ і ХХ століть.  Безперечно, дані матеріали допоможуть не лише по-новому проаналізувати описані події, але й поглянути на постаті цих мислителів.