Анотація "Камю має померти", Джованні Кателлі
Як можуть бути пов’язані вбивства Альбера Камю, Лева Ребета та Степана Бандери? Чому Камю — француз, лауреат Нобелівської премії з літератури — так дратував радянську владу в часи Холодної війни? Що насправді криється за численними, дивними смертями по всій Європі, які залишаться в історії просто нещасними випадками?
1960 року в дивній, за словами очевидців, автокатастрофі загинули Альбер Камю та його друг і видавець Мішель Галлімар. А через кілька десятиліть до рук італійського письменника Джованні Кателлі потрапляють факти, які ставлять під сумнів загальноприйняту версію. Ґрунтуючись на ретельному документальному дослідженні, Джованні Кателлі будує переконливі й сенсаційні гіпотези того, що 46-річний філософ і письменник Альбер Камю став жертвою навмисного, спланованого вбивства КДБ.
Я очікував від книжки більшого. Насправді текст тягне на велику журнальну статтю, але не на цілу книжку. До того ж, автор свою версію про те, що КГБ міг прибрати Камю, підлаштувавши автоаварію, грунтує лише на парі абзаців з щоденників чеха Яна Забрани, який звісно не міг бути свідком, а лише переказує чутки. Отже, так КГБ міг прибрати Камю. Але можливо, що і ні. Так, Камю критикував СРСР, зокрема міністра закордонних справ Шепілова, але СРСР багато хто критикував, а до моменту смерті Камю міністр Шепілов (як тоді жартувала - найдовше в СРСР прізвище "ипримкнувшийкнимшепилов") вже був у відставці і опалі. Глава про вбивства, які робив КГБ за кордоном, цікава, але і тут треба зауважити, що більшість жертв КГБ в післясталінський час були емігрантами з "радянських" територій, тоді як Камю був просто француз. Отже, як для мене, то автор свою версію не зміг довести.
Читати всеІ ще, автор книжки - італієць, і як більшість італійців тяжіє до лівої ідеології. Тому у нього ставляться на один рівень "мокрі справи" КГБ і таємні операції ЦРУ, а також "праві диктатури" Латинської Америки виглядають рівним чином поганими, як і комуністичні диктатури. Насправді, звичайно, всім цим Піночетам і Дуарте до комуністичних диктаторів, навіть не таких великих як Сталін і Мао Цзедун, а дрібних типа Чаушеску, як до Місяця пішки.
І ще, мені не сподобався вислів про те, що Радянська армія в Другій світовій війні "звільнила Будапешт". Насправді, не звільнила, а взяла, і навіть при Сталіні медаль була "За взяття Будапешту", а не "за звільнення". Тому що мадяри мужньо і запекло обороняли свою столицю від "визволителів", і навіть ніякого прорадянського руху опору в Угорщині не було.
цікава історична книга про життя Камю та його творчість.
окреме дякую , що в книзі також переплітались долі інших видатних людей
Камю мій улюблений письменник, і я була вражена тією інформацією, яку дізналась з книги. Я знала, зо він борець за свободу, що він бунтівний, але не знала, що він заважав СРСР. Читається легко, рекомендую.