Анотація "Марсіянин", Енді Вейр
Усі вважають астронавта Марка Вотні мертвим, адже вся його команда бачила, як його проштикнула антена, яку зірвало піщаною бурею на шостий день після висадки "Аресу-3" на Марс. Потрапивши в бурю,команда "Аресу-3" змушена евакуюватися, покинувши тіло Марка. От тільки ніхто не міг і припустити, що Марк виживе й тепер опиниться на Марсі в пастці, сам-один, без зв'язку з Землею, без достатнього запасу харчів і води, щоб протриматися до прибуття наступної місії "Аресу-4". Хто врятує Марка Вотні? Чи йому доведеться покладатися тільки на власну винахідливість?
Читати все
Чесно кажучи, купував я Марсіянина в нагрузку через знижки і коли забирав його на пошті, то був розчарований, що він менший за розміром, ніж я очікував. Та все це дрібниці, бо з книгою я не прогадав. Чудова історія, яка за своїм жанром мала б нагадувати Робінзона Крузо, але по факту все в ній чудово перемішується в шипучий, марсіянський коктейль: щоденники того, що вижив, переписка, стара, добра робінзон-крузівщина, недоречні, але й смішні жарти. Загалом, дуже оптимістичне чтиво. Головний герой Марк Вотні, здається, є безперечним прикладом того як потрібно поводити себе в екстремальних умовах, за весь час в нього зламалось усе, але тільки не його непереборна жартівлива натура. Тому слід віддати належне Енді Вейру, бо крім чудового розмовного і оповідаючого елементу йому вдалось гарно драматизувати там, де цьому було місце та елегантно обіграти це з позиції головного героя. Інколи цікавість що до того, що ж там буде далі брала так верх, тому я читав текст спотикаючись об слова. Замість тисяч «книг для мотивації» можна прочитати всього лиш одного «Марсіянина», бо саме такий погляд на ситуацію, який є у Вотні я б і хотів мати. Не обіцяю, що ця книга подарує вам мотивацію, але як мінімум це хороша історія. Також додам, що автор серйозно ставився до всякого роду наукових фактів, тому деякі моменти я гуглив і дійсно дивувався, що це не видумка автора, а цілком реальні речі.