Анотація "Майже ніколи не навпаки", Марія Матіос
Сімейна сага в новелах «Майже ніколи не навпаки» визначної української письменниці Марії Матіос за майстерністю письма та глибиною викладу не поступається її знаменитій «Солодкій Дарусі».
«Важить не час, а людина в обставинах часу» — цю свою тезу письменниця розкриває через драматичну історію кількох гуцульських родин часів Першої світової війни. Великі пристрасті звичайних людей, легке марево містики, вічні дилеми Любові–Ненависті, Гріха–Спокути, кількаярусний сюжет... Кожен персонаж цієї небуденної драми має беззаперечне алібі, неопротестовану правду і власні суди честі. А отже, має право чинити так, як не можна передбачити жодною логікою чи писаним законом. Закони честі вступають у суперечку із законами серця, бо так було споконвік, і майже ніколи не є навпаки.
Читати все
Про книжку "Майже ніколи не навпаки"
«Майже ніколи не навпаки» - це масштабна сімейна сага, яка розгортається на тлі бурхливих подій ХХ століття. Роман охоплює кілька поколінь гуцульських родин - Чев'юків, Кейванів та Варварчуків, у формі сімейної саги, представленої у трьох новелах, авторка майстерно змальовує трагедії, кохання та зради, що розгортаються від часів Австро-Угорської імперії й до середини ХХ століття.
Центральною темою твору є недосяжне щастя, яке постійно вислизає з рук героїв через особисті вибори та обставини.
У новелі «Чотири – як рідні – брати» ми бачимо трагічні наслідки помилок минулого, що роз'єднує братів Чев'юків.
«Будьте здорові, тату» продовжує історію, розповідаючи про кохання та самопожертву Петруні, коханої дівчини одного з братів. А на сторінках новели «Гойданка життя» авторка розкриває таємниці минулого, показуючи, як долі всіх героїв переплітаються і впливають один на одного.
Марія Матіос майстерно створює багатогранний сюжет, занурюючи читача в атмосферу гуцульського села, передаючи колорит мови та звичаїв. Роман сповнений символізму, містики та філософських роздумів про кохання, зраду, прощення та сенс життя.
«Майже ніколи не навпаки» - це не просто історія однієї родини, а масштабна фреска епохи, це книга про те, як минуле впливає на наше сьогодення, про силу кохання і про те, що навіть у найскладніших життєвих ситуаціях людина здатна на співчуття та милосердя.
Ця книга вийшла у видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», у якому також вийшли твори «Букова земля» та «Черевички Божої Матері» Марії Матіос.
Придбати цю та інші книги письменниці ви можете прямо зараз, оформивши замовлення на нашому сайті, або завітавши в офлайн-магазини мережі Книгарня «Є», їх ви знайдете на поличках розділу «Сучасна українська проза».
Вона в першу чергу про кохання, однак, на жаль, у цій оповіді воно не принесло щастя майже нікому. Усе можна було б спихнуту на задуманий авторкою трагізм цього твору, проте в ті часи описані в ньому історії були не дивиною : у них дійсно можна побачити, що справедливість, яка для багатьох людей в рожевих окулярах неодмінно є на цьому світі, у реальності насправді ж настає не завжди. У романі порушене питання і про становище жінки у суспільстві. Чоловіки часто нехтували честю жінок заради своєї і, що найгірше, не вбачали в цьому чогось поганого.
Читати всеРоман надзвичайно психологічний, мною був прочитаний на одному диханні і ще декілька днів опісля змушував мене повертатися до нього і повторно роздумувати над тими чи іншими кульмінаційними моментами.
"Майже ніколи не навпаки" дійсно трагічний твір, на що натякає і сама назва, але його варто прочитати.
☑️Однозначно 10/10
Прочитала з задоволенням. Досі вражена людськими полями. І стиль авторки дуже подобається, читала ще "Солодку Дарусю".
Чудова книга. Незвична манера написання - тільки в кінці книги сюжет складається в єдиний пазл , і це дуже цікаво. До речі, Солодка Даруся теж так написана. Прочитала за пару днів, на одному диханні. Дуже рекомендую!
Жалкую, що придбала.
Читати всеСвекруха-вуаєристка вкрай хоче побачити як її рідний син кохається із невісткою, бо у самої чоловік-імпотент і вона обділена подібним. Повелася на схвальні відгуки в мережі і не прочитала весь наявний уривок - буде мені наука.)))
А якщо перегорнути на кінець, то можна прочитати про "запах чоловічого сім'я на блідих стегнах і крик горлиці".
Мені вистачило... навіть коли Панас Мирний писав про повію, то там такого та ще й в такій кількості не було.
Скоріше за все модератори цей відгук не пропустять.))))
Із хорошого - дуже художньо написано, але вибиває з орбіти що саме написано. Секс на селі, німецький "сантехнік" по-українськи.